В заповіднику біля Підгорецького замку найшли прикраси жінок, яких принесли в жертву

15:23, 25 липня 2016
5043 1

На території язичницького центру заповідника "Давній Пліснеськ", що неподалік Підгорецького замку на Бродівщині, знайшли жіночі прикраси датовані кінцем XVI-серединою XVII століть.

lb.ua

«Вони призначені були для жінок і прикріплювалися на верхньому одязі біля серця», - уточнив директор Інституту археології Львівського нацуніверситету імені Франка Михайло Филипчук, передає zaxid.net.

Читайте такожНа Львівщині археологи розкопали залишки житла готів III століття нашої ери (фото)

Археологічні розкопки саме тривають в урочищі «Оленин парк» історико-культурного заповідника. На цій території шість років тому археологи виявили язичницький храм та контини - будинки жерців, тож фібули-прикраси, ймовірно, належали жінкам, яких принесли в жертву, задобрюючи божків.

«Тут був створений під валом жертовний пояс. Це було величезне румовище кальцинованих людських кісток, черепів. Це був такий пояс, який охороняв це місце від інших. Тому що територія культового місця завжди закрита. І вхід до неї був тільки через підземелля, тільки через чистилище», - додав Михайло Филипчук.

Михайло Филипчук присвятив вивченню цієї землі понад чверть століття. Там нашарувалося життя наших пращурів різних періодів. Земля, до прикладу, таїть й слов’янське городище ІХ–Х століть з десятком оборонних ліній з валів та ровів.

«На зовнішньому схилі валу вдалося виявити дві печі для випалу кераміки. Вони датуються ще більш раннім часом, ніж сам вал, - 9 століттям», - розповів заступник директора заповідника «Давнє Пліснесько» Андрій Филипчук.

Життя на території сучасного заповідника продовжилося й в часи Київської Русі.

Цими днями учасники експедиції від Інституту археології університету Франка та самого заповідника віднайшли заглиблене житло цього періоду.

«Ми знайшли розвалини печі кам’янки, що була в заглибленому житлі. А вже пізніше в 12-13 столітті саме тут, поверх, заклали типовий християнський некрополь. Давньоруський некрополь», ― уточнив Андрій Филипчук.

На досліджуваній території поховані і дорослі, і діти. Цвинтар, ймовірно, належав до парафіяльної церкви, яка мала б бути поруч.

Відкрили цьогоріч і один із курганних насипів на могильнику, датованого одинадцятим століттям. Місцевий ліс беріг колись близько 300 таких варязьких насипів. Та досі збереглась лише половина.

«Як виявилося, захоронення в кургані не було зафіксовано - це так званий кенотаф або могила без поховання. Так інколи чинили з тими воїнами, які, скажімо, були вихідцями звідси, та загинули десь на чужині і не було змоги їх на рідній землі поховати», - додав Андрій Филипчук.

Всі скарби експедиції віддадуть до музею археології університету Франка, а знахідки опишуть для науковців і прикриють землею, аби люди і негода не нищила історію.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter