Підпишіться на нас в Google
Найдавніший твердий матеріал, який коли-небудь було виявлено на Землі, утворився не на нашій планеті і навіть не десь поблизу неї. Він потрапив сюди всередині метеорита, який впав біля містечка Мерчісон у штаті Вікторія (Австралія) навесні 1969 року. Про це пише Space Daily.
У цій породі були мікроскопічні зерна зоряного пилу, найдавніші з яких утворилися близько 7 млрд років тому, задовго до появи Сонця.
Таке твердження є правильним, однак слід звернути увагу на одну деталь - 7 млрд років - це вік найстаріших зерен, а не всіх.
Відомо, що близько 11:00 28 вересня 1969 року жителі околиці Мерчісона почули серію гучних ударів та побачили вогняну кулю, яка тягнула за собою дим по небу. Уламки розсипалися на площі в кілька квадратних кілометрів та врешті-решт було зібрано понад 100 кг матеріалу.
"Ця порода є вуглецевим хондритом - примітивним типом, багатим на вуглецеві сполуки, і завдяки тому, що падіння спостерігали на власні очі, а матеріал швидко зібрали, "Мерчісон" став одним із найбільш досліджених метеоритів у світі. Зерна, про які йдеться, - це крихітні шматочки карбіду кремнію, набагато менші за піщинку, які було вилучено шляхом розчинення навколишньої породи в кислоті, доки не залишилися лише найміцніші частинки", - пояснили у матеріалі.
Такі частинки датують не так, як гірські породи на Землі. Їхній вік визначають за тим, скільки часу вони дрейфували в космосі. Перед тим, як потрапити до хмари, яка з часом перетворилася на нашу Сонячну систему, ці зерна дуже довго перебували у вигляді вільно плаваючого міжзоряного пилу.
"Там вони піддавалися впливу галактичних космічних променів - високоенергетичних частинок, які вражають тверду речовину і час від часу перетворюють атом у ній на новий ізотоп. Один із таких продуктів - форма неону - накопичується з приблизно постійною швидкістю. Вимірявши, скільки його накопичилося, можна обчислити, скільки часу зерно дрейфувало, перш ніж опинилося в захищеному середовищі метеорита", - зауважили у публікації.
Тому саме такий метод застосувала команда під керівництвом Філіпа Гека з Філд-музею та Чиказького університету в дослідженні, яке опубліковане у 2020 році. Науковці визначили вік 40 великих досонячних зерен карбіду кремнію з Мерчінсона на основі впливу космічних променів - це виявилося найбільшим дослідженням такого роду.
Таким чином вчені визначили, що навіть наймолодші з цих зерен все одно існували до появи Сонця, саме це робить всю їхню сукупність досонячною. Вони старші за зірку, навколо якої обертається Земля.
Видання підсумувало:
"Камінь, що впав на австралійське фермерське містечко ще за життя нинішніх мешканців, містив у собі неушкоджену тверду речовину, яка старша за Сонце, Землю та все інше, що коли-небудь вимірювалося на цій планеті. Він дрейфував у космосі мільярди років, ще до того, як тут з’явилася планета, на яку він міг би впасти".
Інші дослідження вчених
Раніше у Мексиці виявили найдавнішу дату мая. Зазначається, що напис, викарбуваний на стелі 46, судячи з усього, фіксує дату 180 року н. е., поряд із зображенням правителя, пов’язаного з божеством підземного світу Ягуаром.
Також повідомлялось, що вчені розрізали метеорит, що походить з Марса, та знайшли те, що ніхто не очікував побачити. Спочатку науковці припустили, що мають справу з піроксеном, який також відомий своїм темним кольором.
