
Доісторичні будівничі доставляли камені вагою до 25 тонн щонайменше за 18 км, щоб спорудити знаменитий мегалітичний комплекс "Стріли диявола" у Великій Британії. Як пише The Independent, до такого висновку дійшли археологи в новому дослідженні.
Йдеться, що споруда розташована поблизу Боробриджа на півночі Англії. Це найвищий із кам'яних рядів доісторичного періоду, що збереглися у Великій Британії: окремі брили сягають 7 метрів заввишки.
Попри масштаб і помітність пам'ятки, її походження значною мірою залишається загадкою. Особливий інтерес учених викликає те, що цей кам'яний ряд є рідкісним прикладом подібної споруди, розташованої на рівнинній місцевості.
Попередні дослідження показували, що "Стріли диявола" могли бути споруджені в період пізнього неоліту або ранньої бронзової доби - приблизно 2000 року до нашої ери. Вважалося, що кам'яні брили доставили з розташованого неподалік природного об'єкта Пламптон-Рокс (Plumpton Rocks). Однак нове дослідження, яке опубліковано в Proceedings of the Royal Society A, ставить цю версію під сумнів.
"Наше дослідження показує, що ці камені не просто брали з найближчого доступного джерела. Їх навмисно вибрали в складній для доступу місцевості за 18 км звідси", - пояснив Ентоні Кларк, один з авторів дослідження.
За словами геохіміка, раніше вважалося, що джерелом каменів були саме Пламптон-Рокс, які розташовані ближче до "Стріл диявола".
"Натомість наші результати вказують на Бримхем-Рокс (Brimham Rocks), що свідчить: доісторичні будівничі транспортували ці величезні камені на значно більшу відстань, ніж вважалося раніше", - зазначив Кларк.
Чому стародавні люди обрали саме ці камені
Дослідники припускають, що місце походження мегалітів могло мати особливе значення для людей, які споруджували пам'ятку.
"Ці результати показують, що стародавні спільноти свідомо й осмислено обирали місця, звідки походили їхні камені", - сказав Джим Лірі, ще один автор дослідження з Йоркського університету.
За його словами, відкриття демонструє важливість ландшафту та спільних систем вірувань для доісторичних людей, а також масштаби зусиль, необхідних для транспортування й встановлення каменів такого розміру.
Під час роботи науковці використовували клейку стрічку, за допомогою якої збирали з поверхні мегалітів крихітні мінеральні зерна. Такий метод дозволив провести дослідження, не пошкоджуючи стародавні камені. Потім учені вивчили своєрідні вікові "відбитки пальців" цих мінеральних зерен. Вони дали змогу встановити походження каменів і зіставити їх із породами в районі Бримхем-Рокс.
"Нові результати також виключають припущення, що розташування мегалітів могло сформуватися внаслідок природного процесу – наприклад, переміщення каменів льодовиком", - йдеться у статті.
Таким чином, вважають дослідники, доісторичні жителі Британії, ймовірно, свідомо обирали мегаліти з місць, які мали для них особисте або культурне значення, а не просто брали каміння з найближчих і найзручніших для транспортування ділянок.
Переміщення 25-тонних брил вимагало величезних зусиль
"Кожен камінь важить понад 25 тонн, тому їхнє переміщення вимагало неймовірного планування, координації та інженерних навичок", – наголосив Кларк.
Учені планують застосувати розроблений ними метод і до інших стародавніх кам'яних пам'яток, походження яких досі залишається невідомим. Це може допомогти встановити, звідки саме були доставлені їхні мегаліти.
"Наступні етапи дослідження можуть допомогти нам краще зрозуміти, коли саме ці камені переміщували і як створювали такі надзвичайні пам'ятки", – сказав дослідник.
Інші цікаві дослідження
Нагадаємо, археологи на місці будівництва сімейного будинку виявили стародавнє місто. Йдеться про пагорб Монбеллан, розташований у Тоннері (Франція), де знайшли мертвим "вербувальника", пов’язаного зі справою Джеффрі Епштейна, який колись був домом для цілого міста.
Французький національний інститут превентивних археологічних досліджень заявив, що в Тоннері знайшли групу будівель із численними підвалами та майстернями. Очевидно, що галльська фортеця пізньої залізної доби I століття до нашої ери передувала римському заселенню та проживанню.