Підпишіться на нас в Google
В Австралії вчені вирішили повторно перевірити ділянку лісу, на якій 30 років тому провели експеримент з управління лісовими ресурсами. Виявилося, що початкові результати істотно відрізняються від того, що відбулося на більшому проміжку часу. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в ScienceDaily.
Як розповідають автори роботи, дискусії щодо найкращого способу управління лісами в Австралії тривають десятиліттями. Особливо суперечливим було суцільне вирубування ділянок лісу – clearfell, коли всі дерева на певній території зрізають. Природоохоронці наголошували на шкоді для рідкісних видів, тоді як лісівники вказували, що гірські евкаліптові ліси пристосовані до масштабних пожеж, а суцільна вирубка імітує подібні природні порушення.
У середині 1980-х років уряд штату Вікторія вирішив перевірити альтернативні підходи. Для цього започаткували масштабний проект, який проводили на двох ділянках у 1987–1989 роках. Дослідники порівнювали різні способи ведення лісового господарства: традиційні суцільні вирубки, невеликі вирубані ділянки та інтенсивне проріджування, під час якого забирали 50–70% дерев. Поруч залишали недоторкані території для порівняння.
Однією з головних ділянок стала Tanjil Bren у Центральному нагір’ї Вікторії. Спочатку дослідники встановили сотні пробних майданчиків і роками спостерігали за відновленням лісу. На початку 2000-х результати показали, що найкраще гірський евкаліпт відновлювався після суцільних вирубок.
На цьому історія експерименту фактично завершилася: публікації вийшли, дорога до ділянки заросла, інформаційний стенд зруйнувався, а сам проєкт забули. Проте дерева продовжували рости.
У 2014 році дослідники знову відвідали Tanjil Bren і виявили несподівану картину. Особливо вражаючими виявилися результати на ділянках, де дерева сильно прорідили. Ті, що залишилися, отримали більше простору та ресурсів для росту. Через 30 років найбільші дерева там мали в середньому понад метр у діаметрі, а деякі перевищували 1,5 метра.
"Найбільші дерева на проріджених ділянках були на 20% більшими за діаметром, ніж дерева на недоторканих контрольних територіях", - йдеться у публікації.
Ще несподіванішим виявився результат щодо вуглецю. Проріджені ліси накопичили в деревині стільки ж або навіть більше вуглецю, ніж недоторкані ділянки. За три десятиліття вони не лише компенсували весь вуглець, вилучений разом із деревиною під час проріджування, а й накопичили додатковий обсяг.
Автори зазначають, що великі дерева краще протистоять пожежам і частіше формують дупла, які є важливим середовищем для рідкісних видів, зокрема великого планера та опосума Лідбітера. Камери спостереження також зафіксували опосумів на всіх досліджених ділянках із різними методами лісогосподарського втручання, але не на недоторканих територіях.
"Проріджування може забезпечувати деревиною місцеву промисловість, поглинати вуглець і покращувати середовище існування диких тварин", - констатують дослідники.
Разом з тим вчені наголошують, що проріджування не можна застосовувати всюди, однак воно може бути корисним інструментом для створення різноманітнішого лісу з деревами різного віку та розміру. Головний висновок експерименту, за їхніми словами, полягає в тому, що управління лісами не має зводитися до вибору між повною охороною та вирубуванням.
Новини науки
Як писав УНІАН, компанія Colossal Biosciences оголосила строки "воскресіння" шерстистого мамонта. Дослідники з’ясували, що потрібно змінити понад 150 генів слона, щоб отримати мамонта. Паралельно компанія застосовує технології CRISPR та штучний інтелект для відновлення інших вимерлих видів, зокрема додо, тасманійського тигра та моа.
Також ми розповідали, що після виверження вулкана Анак-Кракатау в Індонезії сформувалися два нові острови, розташовані неподалік його узбережжя. Це перший випадок появи окремих островів у кальдері Кракатау за майже століття.
