Гриневич: Ми застосовуємо модель, яка працює сьогодні в країнах Європейського Союзу / Фото УНІАН

Міністр освіти і науки України Ліля Гриневич наголошує, що позиція Угорщини щодо необхідності збереження моделі вивчення усіх предметів угорською мовою до кінця навчального процесу в школах України неприйнятна. Як передає кореспондент УНІАН, про це міністр освіти сказала журналістам.

"Ми отримали листа від лідерів громадських організацій угорської меншини, з якими спілкується саме угорська влада. І позиція в цьому листі була така: що вони вважають консультації передчасними у зв'язку з тим, що депутати Верховної Ради, а це понад 40 депутатів, в основному з "Опозиційного блоку" подали подання до Конституційного суду з приводу конституційності цієї статті", - заявила керівник МОН.

Читайте такожКлімкін відреагував на відмову угорської громади від консультацій щодо закону про освіту"І вони вважають, що консультації передчасні доки не буде прийнято рішення Конституційного суду", - сказала Гриневич.

Відео дня

"Ми знаємо скільки часу приймається рішення Конституційного суду. І фактично я це розцінюю тільки як одне - як затягування процесу консультацій. Оскільки ми зараз ідемо повністю в руслі рекомендацій Венеційської комісії", - наголосила міністр.

Вона заявила, що Україна готова виконувати рекомендації Венеційської комісії. Однак, вона підкреслила, що в цих рекомендаціях не міститься вимоги змінювати статтю 7 закону про освіту в частині мов в освітньому процесі для нацменшин, а саме на цьому наполягає Угорщина та представники угорської нацменшини на Закарпатті.

"Зате, вони нас зобов'язують видовжити перехідний період, і це з освітньої точки зору є цілком виправдано і правильно, тому, що нам треба перенавчити вчителів", - сказала Гриневич.

Також вона сказала, що Україна не збирається змінювати статтю 7 освітнього закону.

Також вона нагадала, що МОН запропонував проект для обговорення такої статті закону про загальну середню освіту, яка пропонує різні моделі для нацменшин.

"І ми застосовуємо модель, яка працює сьогодні в країнах Європейського Союзу, а саме в Естонії і Латвії, де впродовж навчання в школі збільшується кількість предметів державною мовою в різному темпі, в залежності від того, чи ця меншина належить до тої самої мовної групи... чи якщо це інші мовні групи, то звичайно, цим дітям треба довше освоювати українську мову", - сказала Гриневич.

"Але має бути доведене власне для національних меншин з європейськими мовами на кінець навчання в школі співвідношення "60 на 40". Постійно потроху запроваджується, коли діти вже готові, коли вони знають українську мову, баланс предметів. І ця модель вже працює в Європейському Союзі. Ми не вигадуємо якийсь велосипед, який звужує їх права", - наголосила керівник МОН.

"Ми не приймаємо позицію, що ми маємо зберегти цю модель, яка є, коли усі предмети вивчаються угорською мовою до кінця навчання. Тому що ця модель показала себе абсолютно неефективною. Вона призводить до того, що більшість випускників не володіє вільно українською мовою", - підкреслила Гриневич.

Також вона сказала, що інформація, що представників угорської меншини не запросили на консультації, які мали відбутися 14 лютого, неправдивою.

"Це неправда, тому що у нас є всі підтвердження про запрошення", - заявила Гриневич.