До моменту, коли суд у Києві почне карати чиновників-хабарників, ще далеко / Фото УНІАН

Вікторія Жовноватюк була впевненою у своїх силах, коли подала заявку на посаду судді Високого антикорупційного суду. Новостворений орган повинен стати одним з найважливіших кроків у напрямку реформ і верховенства закону в отруєній корупцією Україні.

Суддя Жовноватюк вже працювала у важливому суді Києва, а українська кваліфікаційна комісія поставила її на перше місце серед десятків інших кандидатів на важливу посаду. Але 23 січня для неї все пішло не так, як хотілося. Цього разу її оцінювала комісія, яка складалася не з українських суддів. Адже, даючи мільярди доларів допомоги Києва, уряди Заходу, ЄС і МВФ обрали своїх експертів для оцінки українських суддів. А також наполягали на своєму праві вето, пише Süddeutsche Zeitung. І вони відсіюють таких кандидатів, як Жовноватюк.

Читайте такожІз конкурсу до Антикорупційного суду «вилетіли» ще 5 сумнівних кандидатів

Відео дня

Адже вона у Facebook висловлювалася проти створення в Україні антикорупційного суду, на роботу в якому тепер претендувала. Крім того, експерти виявили, що вона дуже сумнівно поводилася, поки була окружним суддею Солом’янського району Києва. Також вона, знову ж таки у Facebook, захищала корумпованого колишнього голову податкової служби. Мовляв, справу проти нього ведуть «неправильно». За  словами державного прокурора Великої Британії Лорни Гарріс, яка входить до складу комісії західних експертів, поведінка Жовноватюк «викликає серйозні сумніви щодо його чесності й професійних навичок».

Ці сумніви поділяє більшість українців. Лише кожен десятий громадянин країни хоча б на половину довіряє українським суддям. Про це свідчать результати опитування КМІС. Суди в Україні користуються найменшою довірою з усіх державних інститутів. Їх, а також Генеральну прокуратуру, вважають підконтрольними політикам і корумпованими. Розслідування часто зриваються через втручання прокурорів і суддів. А законними процедурами часто нехтують. В результаті через п’ять років після революції в Україні жоден високопоставлений чиновник так і не опинився за ґратами за корупцію.

Але навіть те, що українці масово не вірять в чесність суддів, лишається без наслідків. Їхнє багатство, приміром, часто не збігається з даними про офіційні доходи.

«У 2018 році, коли був обраний склад Верховного суду, десятки корумпованих суддів отримали посади. І це попри те, що юристи й громадські організації надали відповідним органам серйозні докази порушень», - сказала виданню член «Громадської ради доброчесності» Галя Чижик.

Читайте такожAtlantic Council: Україна застрягла в перехідному періоді

Видання пише, що впродовж більш ніж трьох років президент Петро Порошенко і його оточення ухилялися від створення Антикорупційного суду. Вірогідно, вони це робили через страх постати перед ним. Навіть коли Верховна Рада схвалила створення такого суду під тиском іноземних донорів влітку 2018 року, вони все одно намагалися проштовхнути різні лазівки для самозахисту.

Видання нагадує про те, як міжнародні експерти відсіяли десятки нечесних суддів, які хотіли стати членами Антикорупційного суду. Кілька місяців тому Міжнародна організація з правового розвитку (IDLO) відкрила свій офіс в Києві. Її експерти отримали завдання оцінити роботу, активи й податкові сплати тих суддів, які претендували на роботу в Антикорупційному суді. З 113 претендентів 49 швидко викликали сумніви експертів.

Слухання, на яких суддям-претендентам ставили різні питання, транслювалися в інтернеті. Один з них розповів, що веде заможне життя завдяки готівці, яку нібито заробив у Росії. Двоє інших запевняли, що розбагатіли на продажі домашніх макаронів і меду. Інший суддя намагався переконати експертів, що шикарний будинок йому подарував дідусь. А нести його в декларацію він просто забув. Кандидатури всіх цих суддів були заблоковані, так само як і Вікторії Жовноватюк.

Читайте такожПорошенко розповів, коли завершиться формування Антикорупційного суду

Коли слухання закінчилися, експерти виключили 39 зі 113 претендентів на роботу в Антикорупційному суді. Ще кілька забрали свої заявки на посаду, щоб не проходити перевірки. Тож тепер на посаду в новому органі претендує 71 суддя. Хто з них отримає її, будуть вирішувати українські структури разом з президентом України. Суд повинен запрацювати до літа.

«Західні експерти зробили чудову роботу», - сказав виданню неназваний західний дипломат.

«Але попри весь цей ентузіазм, реальність, в якій корумпованих чиновників України будуть кидати за ґрати, ще далеко», - додав він.