Перша леді України, дружина президента Володимира Зеленського - Олена - як і останні 15 років, продовжує працювати над сценаріями в студії "Квартал 95".
Про це Олена Зеленська розповіла в інтерв'ю VogueUA.
«Я пишу сценарії, як і раніше, — говорить перша леді. — Правда, тепер потрібно ділити свій день між офісом президента і «Кварталом» і слідувати таймінгу».
Інституту першої леді в Україні не існує (на відміну, до прикладу, Сполучених Штатів або Франції): це статус радше представницький, дружина президента не отримує зарплату, тому може поєднувати дві роботи.
Читайте такожПерша леді України Олена Зеленська з'єднання явилася на обкладинці Vogue (фото, відео)
«Я непублічна особа. Але нові реалії диктують свої умови, і я намагаюся відповідати очікуванням, — розповідає Олена. — Не скажу, що публічність чи спілкування з пресою для мене стрес. Проте я краще почуваюся за лаштунками. Мій чоловік завжди на авансцені, мені ж комфортніше у тіні. Я не душа компанії, я не люблю розповідати анекдоти. Це мені не властиво. Але я знайшла для себе аргументи на користь публічності. Один з них — можливість привернути увагу людей до важливих соціальних питань. Правда, це не стосується публічності моїх дітей: я й дотепер не викладала у соцмережах їхні фотографії, і зараз не буду».
На запитання, чи змінилося її життя після інавгурації, Олена відповідає: «Життя — ні, змінилися обставини. Мені бракує часу на самоті. У мене двоє дітей, тому я й раніше зрідка бувала сама. Свій простір у мене був хіба у машині, за кермом. Зараз мене цього позбавили — я завжди з охороною. Для усамітнення залишилася ванна кімната. (Сміється.) Але мені пощастило з людьми, які опинилися у моєму особистому просторі: вони вміють мовчати, коли мені хочеться тиші, і можуть підтримати розмову, коли відчувають, що це потрібно».
До свого нового статусу Олена поставилася прагматично, хоча спочатку думки були різні. Громадське навантаження — особистий вибір першої леді, жодних офіційних зобов’язань щодо цього не існує.
«Я могла б жити звичним життям і надалі, відгородивши себе від проблем та інформаційних нападів, проте схотіла підтримати чоловіка: йому непросто на емоційному рівні і потрібна людина, яка буде поруч. Зокрема й фізично: наприклад, стояти пліч-о-пліч під час офіційних візитів, позуючи фотографам з усього світу, — й не зіпсувати кадр». (Сміється)
На те, щоб визначитися з першочерговими завданнями у статусі першої леді, в Олени та її команди пішло пів року. Каже, що програму багато в чому формувала суб’єктивно.
«Я виросла у Кривому Розі, живу в цій країні все життя і добре розумію, як багато у нас проблем. Але якщо буду братися за все, не вийде нічого, тому наша команда вирішила зосередитися на конкретних задачах: здоров’я дітей, рівні можливості для всіх українців і культурна дипломатія».
Головний бонус свого статусу Олена формулює так: першу леді чують.
«У дружини президента є можливість спілкуватися з тими, хто наближений до влади. Перед першою леді чиновники не зачиняють двері. Я не політик і не маю права втручатися у роботу президента, але стати посередницею між людьми і владою, щоб остання почула перших, можу й хочу».
