Про це йдеться у переданих УНІАН результатах опитування Київського міжнародного Інституту соціології щодо довіри до соціальних інституцій та груп.
Читайте такожБільшість мігрантів з України хотіла б назавжди залишитися у Чехії - опитування
"У цілому серед молодшого покоління (до 49 років) та більш освіченої верстви населення спостерігається менший рівень довіри до низки соціальних інституцій, що може свідчити про кризу довіри цих соціальних груп", - зазначають соціологи.
Церква утримує позиції лідера довіри українців, зазначили у КМІС. Церкві більше довіряють люди старшого віку (68,5%), ніж молодше покоління (51%), а також ті, хто отримали середню освіту.
Крім того, більше половини українців довіряють волонтерам, а баланс довіри-недовіри до них найвищий серед інститутів, довіра до яких досліджувалась у грудні 2015 року. Значно менший, та все ж позитивний баланс довіри мають громадські організації, укріплюючи свої позиції порівняно з минулими роками.
Водночас відсоток довіри до переселенців приблизно дорівнює відсотку недовіри. У той же час їм більше схильні довіряти люди старшого покоління.
"Вітчизняні ЗМІ, яким довіряють близько третини українців, втратили у довірі порівняно з 2014 роком, і баланс довіри до них перейшов у негативний. Їм порівняно більше схильні довіряти представники старшого покоління та люди з середньою освітою. Аутсайдерські позиції продовжують займати російські ЗМІ – відсоток довіри до них найменший (4%), а баланс довіри-недовіри негативний у всіх регіонах", - йдеться у опитуванні.
У КМІС зазначили, що дещо менше половини населення довіряють Збройним силам України, однак баланс довіри до них порівняно з вереснем 2014 року знизився, оскільки "довіра до ЗСУ впала в усіх регіонах, але особливо в західному та східному".
"Інші органи безпеки та правопорядку мають негативний баланс довіри-недовіри, та патрульна поліція має дещо більшу довіру серед населення, ніж СБУ та Національна поліція (колишня міліція)", - зазначають соціологи і додають, що баланс довіри-недовіри до останньої із переходом від міліції до поліції зріс на 3%.
Згідно з результатами опитування, більше довіряють Національній поліції у західному регіоні, а найменше – у східному. Інші опитування КМІСу, проведені у тих містах, де вже функціонує патрульна поліція, показують, що серед населення переважає нейтрально-позитивне ставлення до неї та до перших результатів її діяльності, йдеться в повідомленні.
Владні інститути (уряд та ВР) викликають найменше довіри у населення та мають дуже низький баланс довіри й недовіри. При цьому баланс довіри-недовіри до уряду порівняно з вереснем 2014 року впав більш ніж на 40% (до -66%), перевершивши негативний показник 2012 року за часів уряду Миколи Азарова.
Президент має дещо вищий, ніж опозиція, але так само негативний баланс довіри-недовіри, зазначили у КМІС. Так, за час президентства баланс довіри-недовіри до Петра Порошенка різко впав, буквально помінявши полюси: з 44% у 2014-му до -48% наприкінці 2015 року.
Зазначається, що захід та центр України приблизно однаково не довіряють президенту, а найбільша недовіра спостерігається на сході.
Порівняно з іншими регіонами, опозиції на півдні довіряють дещо більше, хоча баланс довіри-недовіри до неї там також негативний.
Дещо меншу довіру гаранту виявили представники вікової групи 18-49 років та респонденти з середньою спеціальною і вищою освітою. А тих, хто довіряє опозиції, серед старшого покоління вдвічі більше, ніж серед молодшого, йдеться у повідомленні.
Київський міжнародний інститут соціології провів власне опитування громадської думки "Омнібус" з 4 грудня по 14 грудня 2015 року. Опитування проводилося у 110 населених пунктах (PSU) в усіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Методом інтерв'ю опитано 2022 респонденти.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.
