Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Анатолій ГОЛУБЧЕНКО вважає для столиці доцільним затвердити свій новий Генеральний план розвитку в Кабінеті міністрів.
Таку думку він висловив в інтерв’ю журналістам після засідання розширеної Колегії КМДА, присвяченій Концепції стратегічного розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року. У засіданні взяв участь радник Президента України та член Комітету з підготовки та проведення в Україні Євро-2012 Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО, який запропонував столичному керівництву затвердити новий генплан міста в уряді.
На переконання А.ГОЛУБЧЕНКА, завдяки цьому кроку місто зможе надалі впевнено розвиватись, оскільки в Генплан в такому випадку вноситимуть лише мінімальні та вкрай необхідні зміни.
За його словами, нині столична влада змушена створювати новий генплан, оскільки в діючий було внесено багато неузгоджених змін, через що виконати його стало важко: “У нас Генеральний план непоганий, який в нас є до 2020 р. Але він вже змінився настільки, що від нього нічого не залишилось. Чому? Тому що ліва рука затверджувала, а права вносить зміни... Якби це було затверджено Кабінетом міністрів і потрібно було б для внесення змін рішення Кабінету міністрів, Генеральний план би ніхто не змінив”.
Тому А.ГОЛУБЧЕНКО сказав, що підтримує пропозицію В.ПУСТОВОЙТЕНКА.
“Якби ми не вносити стільки змін, він (існуючий Генплан Києва – УНІАН) був би нормальний і працював. Можна говорити, чи не говорити, але ми забули про закон в останні роки і почали діяти відповідно до того, що ми хочемо”, - прокоментував перший заступник голови КМДА.
Як повідомляв УНІАН, розробку нового генплану Києва до 2025 року планується завершити до кінця першого кварталу 2011 року. Замовником нового генерального плану столиці виступає Головне управління містобудування й архітектури КМДА, генеральним підрядником – КО «Центр містобудування й архітектури».
22 квітня ц.р. Містобудівна рада схвалила концепцію Генплану Києва до 2025 року вартістю 400 млрд. грн., з яких житлове будівництво, – 200 млрд. грн., транспорт – 45 млрд. грн., інженерна інфраструктура – 52 млрд. грн., соціальні об`єкти – 25 млрд. грн., озеленення – 5 млрд. грн.
