Основною проблемою територій України, що постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, є не радіаційне забруднення, а відсутність можливостей для соціально-економічного розвитку населення.
Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловили експерти сьогодні в Києві під час семінару «Життя на постраждалих територіях: погляд у майбутнє», організованого проектом ООН «Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля (ICRIN)».
Так, на думку представника Програми розвитку ООН у Республіці Білорусь Антоніуса БРУКА, одним із головних своїх завдань ООН бачить розповсюдження серед населення постраждалих територій науково обгрунтованої інформації про реальний рівень радіаційного забруднення в місцях їхнього проживання. «На основі цієї інформації люди зможуть вести більш продуктивну соціальну і господарську діяльність, що дозволить їм повернутися до нормального життя», - зазначив А.БРУК і додав: «ООН підтримує уряди постраждалих від Чорнобильської катастрофи країн і прагне до 2016 року подолати застій у розвитку забруднених територій, жителям яких необхідно повернути віру у власні сили».
Як відзначила в своєму виступі на семінарі координатор ООН з питань Чорнобиля Оксана ЛЕЩЕНКО, на постраждалих територіях України, Білорусі й Росії існують серйозні перешкоди для розвитку. «Молоді люди залишають ці регіони, практично відсутні інвестиції, а страх перед радіацією створює проблеми для продажу місцевих товарів», - сказала експерт.
Вона також відзначила, що Програмою розвитку ООН були проведені дослідження, які показали, що жителі постраждалих територій відчувають дефіцит інформації. «Їх цікавлять, які наслідки аварії на ЧАЕС для їхнього здоров`я, які існують можливості для розвитку територій. Відповіді на всі ці питання люди хотіли одержувати з місцевих джерел інформації, але часто вони їх там не одержували. У зв`язку з цим була розроблена концепція проекту “Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля (ICRIN)”, який реалізується Міжнародним агентством з атомної енергії, Програмою розвитку ООН, Дитячим фондом ООН і Всесвітньою організацією охорони здоров`я, що фінансується за рахунок коштів Цільового фонду ООН з безпеки людини. В рамках проекту проводяться тренінги для працівників охорони здоров`я забруднених територій, для представників місцевих органів влади, для журналістів», - повідомила О.ЛЕЩЕНКО.
У прес-релізі проекту ICRIN, підготовленому до семінару, було наведено перелік основних заходів, покликаних сприяти подоланню негативних наслідків Чорнобильської катастрофи.
Зокрема, пропонується щорічно проводити дозиметричний контроль, так звану, дозиметричну паспортизацію постраждалих районів із залученням міжнародних експертів. Дозпаспортизація дозволить визначити рівень забруднення в грунті і харчових продуктах, а також рівень внутрішнього опромінювання населення. На думку експертів ООН, такі контрзаходи, як вапнування земель або внесення добрив, повинні постійно здійснюватися у всіх областях, де існує ризик вирощування продуктів харчування з підвищеним рівнем радіації. ООН вважає пріоритетним напрямом своєї діяльності в рамках ICRIN покращення медико-санітарної допомоги, сприяння регулярним обстеженням населення і покращення медичного догляду за дітьми. Важливим чинником реабілітації постраждалих територій експерти ООН вважають залучення інвестицій в ці регіони.
