Експерти заявляють про погіршення якості новин на провідних телеканалах та монопольний вплив однієї політичної сили на телепростір.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила шеф-редактор порталу “Телекритика” Наталія ЛІГАЧОВА, презентуючи результати проведених у лютому, березні та квітні 2011 р. моніторингових досліджень щодо якості телевізійних новин на 8-ми телеканалах: “Інтер”, ICTV, "1+1”, СТБ, Новому, Першому Національному, 5-му і ТРК “Україна”.
Н.ЛІГАЧОВА наголосила, що аналіз дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів “Телекритика” проводить з 2006 р.
“Якість новин погіршується. Ситуація з представленням опозиції і влади в випусках новин в принципі критична – десь 84% у лютому синхронів (час, який телеканали відводять на трансляцію висловлювань політиків) в усьому інформаційному просторі належить представникам влади, а всім іншим - 14% чи 20% - це дуже погано. Друге: ми маємо повну відсутність контролю громадськості і опозиції за діями влади – вони не стають предметом дискусії і не стають предметом дискусії також найважливіші проблеми нашого життя. Наш моніторинг виявив, що замовчуються не тільки політичні, але й багато інших важливих для суспільства проблем... Можна казати про те, що у порівнянні з двома роками до цього якість новин зараз стала гіршою”, - сказала Н.ЛІГАЧОВА.
Крім того, вона заявила, що нині спостерігається вплив однієї політичної сили на всі телеканали. “Раніше якість новин також була не дуже гарною, але тоді не було монопольного впливу однієї політичної сили. Тоді була рівність, як я називаю, корупційних можливостей – хто заплатив, той потрапив у новини. Але був плюралізм думок, а зараз якість новин стала ще гіршою і зник плюралізм думок”, - заявила Н.ЛІГАЧОВА.
За її даними, до 2010 р. основною проблемою новин в інформаційному просторі, згідно з результатами моніторингів, була “джинса”, тобто замовні матеріали як бізнес-спрямування, так і політичні.
“Ознаками “джинси” ми вважаємо порушення таких стандартів як відсутність другої точки зору, надання недостовірної інформації і т.д. Зараз ми фіксуємо ті ж самі порушення. Але якщо до 2010 р. було багато політичної “джинси”, але вона була приблизно розподілена однаково по всіх політичних силах, то зараз ситуація абсолютно протилежна: вже кілька місяців ми фіксуємо, що на телеканалах про владу кажуть або добре, або ніяк, про опозицію – або погано, або ніяк. А, крім того, зараз найхарактернішою ознакою якості новин є велика кількість тем, які замовчуються”, - констатувала експерт.
За її словами, кількість замовчуваних новин збільшується щомісяця: “На даний момент від 400 до 350 замовчуваних тем ми нарахували за квітень. В березні було від 370 до 330. В лютому від 330 до 300”.
Так, в квітні лідерами “замовчування”, згідно з даними моніторингу “Телекритики”, стали “Новий канал” та “Інтер” (відповідно 409 та 398 замовчаних тем). За ними місця в рейтингу посіли: “Перший канал” (393), ICTV (390), “Україна” (389), “1+1” (382), СТБ (381). Найменше замовчуав тем “5-й канал - 368.
“Ви розумієте, що 368 та 409 – це мінімальний зазор. Тобто можна казати, що одні й ті ж теми замовчуються всіма фактично телеканалами... Ми бачимо, що йде абсолютна стандартизація новин і, перш за все, вона полягає в тому, що одні й ті ж теми дуже важливі замовчуються всіма телеканалами”, - підкреслила Н.ЛІГАЧОВА.
“Новий канал” та СТБ, згідно з даними дослідження, виглядають найкраще в порівнянні з іншими в розрізі балансу думок, зокрема, синхронів опозиції та влади. Як поінформувала Н.ЛІГАЧОВА, на СТБ за квітень було лише 19 випадків порушень стандарту балансу думок, на “Новому каналі” – 33, тоді як "Перший Національний канал” – лідер рейтингу - мав 114 порушень стандарту балансу думок.
(Повна інформація про дослідження розміщена на інтернет-порталі “Телекритики” в розділі “Моніторинг “Стоп цензурі!”.)
Результати моніторингу “Телекритики” співпали з висновками моніторингу політичних новин, проведеного Академією Української преси за участю вчених Інституту соціології НАН України. Ці результати презентувала завідувач відділом масової комунікації Інституту соціології НАН України Наталя КОСТЕНКО.
Зокрема щодо балансу мовлення було виявлено, що в квітні 23% повідомлень в новинах телеканалів (моніторинг здійснювався на семи телеканалах: “Інтер”, “1+1”, “Новий канал”, ТРК “Україна”, СТБ, ICTV та “Перший Національний”) в цілому були з декількома точками зору (в лютому - 19%, в грудні - 18 %), що є найвищим показником після 2004 року. Три місяці таких повідомлень було найбільше на СТБ (30%, та по 27% в лютому та грудні), а найменше їх на “Першому національному” – 15 %, 8 % та 6 % відповідно.
Щодо політичних подій тенденція зберігається: найменше повідомлень з однією точкою зору на СТБ (50%, 57% та 53% за місяцями), а найбільше на Першому національному – 89% в квітні, 84% в лютому та 89% в грудні, повідомила Н.КОСТЕНКО.
За її інформацією, дослідження показало, що третина всього ефіру, тобто суми всього часу, який проговорили всі разом політики, був відданий в квітні синхронам Президента України та прем’єр-міністра. У попередній місяць, за даними Н.КОСТЕНКО, була така ж ситуація.
“Можна сказати, що половину всього ефіру займають представники правлячої коаліції. Ми бачимо, що крім прем’єра та Президента, це також віце-прем`єр-міністр України – міністр інфраструктури Борис КОЛЕСНІКОВ та лідер фракції Партії регіонів Олександр ЄФРЕМОВ. Виходить, половина ефіру відводиться цим чотирьом фігурам”, - зазначила експерт.
Протягом трьох місяців зберігається чітка тенденція, яка полягає в тому, що “спостерігається дуже чітка асиметрія і уваги, і синхрону на користь представників правлячої коаліції. Що стосується уваги, то в квітні 70% всіх згадувань про політиків стосується представників правлячої коаліції і тільки 16% - це представники опозиції. Щодо синхрону ситуація та ж загалом”, - повідомила Н.КОСТЕНКО. За її словами, тенденція спостерігається на всіх каналах, що досліджувались, за винятком СТБ та “Нового каналу”, де увага до опозиції перевищує середній показник.
У свою чергу, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України Сергій МАКЄЄВ зазначив, що з даних дослідження можна зробити висновок, що у випусках новин зменшується політична складова на користь культурної і неполітичної.
Так, за наведеними результатами, у квітні, як і в лютому, домінують культурні події (13% та 16% відповідно). Про діяльність Президента говорилося у 9% повідомлень (в грудні 6%, в лютому 3%), прем’єр-міністра - 3% (по 4% в лютому та грудні). Кримінальні події є третіми за популярністю в новинах – 7% (в лютому 5%), що більше, ніж інформації про послання Президента до ВР (4%), або у порівнянні із повідомленнями про реформи в Україні (3%).
На периферії уваги телеканалів знаходяться ціни та інфляція, хабарництво та корупція (по 2%). Про пенсійну реформу в досліджуваний період згадували лише одного разу на каналі “Інтер”. Усі три місяці практично не обговорюються проблеми свободи слова, функціонування засобів масової комунікації й роботи журналістів, прав і свобод людини, діяльність громадських організацій.
З даними моніторингу можна ознайомитись на порталі Інституту української преси.
