Експерти хімічного й металургійного сектора України вважають, що відмова України від послуг компанії RosUkrEnergo в поставках природного газу і перехід на ринкові ціни на газ призведуть до серйозних негативних наслідків у хімічній галузі.
Зокрема, на думку аналітика ТОВ «Український фондовий центр» (UFC Capital) Володимира ЛАНДИ, яку він висловив в інтерв`ю кореспонденту УНІАН, "найгірше доведеться підприємствам хімічної промисловості, що використовують газ як сировину. Підвищення цін до 300 дол. за 1 тис. куб. м може мати серйозні негативні наслідки для галузі".
"Цього разу хімпідприємствам, які лякають апокаліпсичними сценаріями перед кожним підвищенням цін на газ, дійсно доведеться непросто. З іншого боку, у відвертих інтерв`ю керівники компаній зізнаються, що українські мінеральні добрива при будь-якому рівні цін матимуть перевагу перед європейськими аналогами, ціна на газ для яких завжди буде вищою за рахунок транспортування", - додав він.
Крім того, на думку експерта, в уряду залишається ряд важелів, здатних підтримати вітчизняних хіміків, наприклад, скасування ПДВ на газ для підприємств галузі.
Разом із тим він підкреслив, що металургійні підприємства України в даний час проводять масштабні реконструкції виробництв і впроваджують нові технології, що дозволяють звести до мінімуму споживання природного газу.
"У даний час газ у собівартості металургійної продукції займає не більш 3%, а на підприємствах, що володіють сучасними технологіями – в багато разів нижче. Таким чином, істотного впливу на вартість металургійної продукції підвищення цін не зробить", – вважає експерт.
Проте при цьому він зазначив, що, "не зважаючи на це, можна чекати різкого опору металургів підвищенню цін, як це недавно було при набагато меншому подорожчанні газу за рахунок включення в його вартість витрат із його зберігання".
У свою чергу експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ільдар ГАЗІЗУЛЛІН вважає, що "пропозиція Президента перейти до прозорішої або зрозумілішої схеми імпорту газу з часом буде ймовірно реалізована. Проте на даний момент більш пріоритетним й, що важливо, здійснюваним завданням для уряду є реформування внутрішнього ринку газу".
"Не так важливо, хто саме продає газ в Україні: RosUkrenErgo, "Газпром" або одна із західних компаній. Набагато важливіше – створення умов, які б забезпечували передбачуваність і прибутковість роботи всіх учасників ринку, а також захисту споживачів від можливих зловживань. Створити ці умови може тільки уряд України, причому без участі Москви", – додав експерт.
У той же час, директор американської консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайло КОРЧЕМКІН вважає, що, "за словами "Газпрому", цього року Україна не закуповує російський газ. Якщо прибрати посередника, то ціна на середньоазіатський газ буде нижче 235 дол. за тис. куб. м. "Газпром" повинен надати право вільного транзиту середньоазіатського газу через територію РФ, точно так, як і Україна надає право вільного транзиту російського газу через свою територію. "Нафтогаз" не закуповує весь російський газ і не перепродує його на своїх умовах, як це робить "Газпром" із газом із Середньої Азії".
При цьому він додав, що "Україна є найзручнішим для "Газпрому" імпортером, що закуповує більше газу влітку, ніж взимку…".
Аналітик інвестиційного банку Concorde Capital Володимир НЕСТЕРЕНКО вважає, що «Схоже, що метою даних ініціатив є обмеження «Газпрому» в його прагненні закріпитися на українському внутрішньому ринку газу».
Водночас, за його словами, можливий позитивний ефект неспівставний з негативними наслідками підвищення ціни на газ, що поставляється в Україну.
«Вірогідність того, що ціна на газ буде підвищена після відмови від послуг RosUkrEnergo, близька до ста відсотків. Наявність трейдера поки влаштовує «Газпром», навряд чи наша сторона може запропонувати вигіднішу схему, яка одночасно дозволила б виключити посередника і зберегти низьку ціну. Водночас, підвищення внутрішніх цін може викликати падіння політичного рейтингу, що було б не доречно напередодні президентських виборів», - зазначив В.НЕСТЕРЕНКО.
При цьому аналітик скептично оцінив можливість того, що Україні вдасться компенсувати втрати від підвищення ціни на газ шляхом підвищення тарифів на транзит.
«При фіксованій ціні для внутрішніх споживачів компенсувати збільшену закупівельну ціну можна, тільки збільшивши транспортний тариф більше ніж вдесятеро, що нереально. Крім того, Україна підписала Енергетичну хартію, яка забороняє пряме ув`язування ціни на газ з вартістю його транспортування», - сказав В.НЕСТЕРЕНКО. До того ж, за словами аналітика, дуже жорстка позиція по тарифу на транзит може нашкодити Україні в довготерміновій перспективі. Росія вже активізувала роботу з прокладки альтернативних маршрутів транспортування газу в Європу. «Ситуація могла б змінитися, якби Україна зуміла домовитися з Туркменістаном про прямі постачання газу, але останніми роками росіяни систематично випереджають нас у відносинах з Туркменістаном. Найближчими роками у Туркменістану газу для прямих постачань в Україну не буде», - зазначив аналітик.
Нагадаємо, що в своєму інтерв`ю російській газеті “Ведомости” Президент України Віктор ЮЩЕНКО заявив, що Україна може відмовитися від послуг RosUkrEnergo і вже з наступного року перейти до прямих постачань газу. “Схема постачань газу на Україну може помінятися”, - заявив в інтерв`ю “Ведомостям” В.Ющенко. За його словами, це питання стоїть на порядку денному його майбутньої зустрічі з Президентом Росії Володимиром ПУТІНИМ.
Компанія RosUkrEnergo AG (Швейцарія) створена в 2004 році. Ексклюзивний постачальник середньоазіатського газу в Україну. 50% її акцій належать “Газпрому”, 50%, за даними PriсewaterhouseCoopers, через Centragas контролюють підприємці Дмитро ФІРТАШ (45%) і Іван ФУРСІН (5%).
RosUkrEnergo в 2005 р. стала ексклюзивним постачальником в Україну середньоазіатського газу, поставивши 37 млрд. куб. м і на експорт до Європи - 8,7 млрд. куб. м. Дохід від продажу газу склав 4,3 млрд. дол., чистий прибуток - 755 млн. дол.
У 2006 р. RosUkrEnergo продала до України 50,1 млрд. куб. м, на експорт - 8,96 млрд. куб. м, виручка трейдера збільшилася до 7,11 млрд. дол.
