Патріарх Київський і всія Руси –України ФІЛАРЕТ закликає створити соборну помісну українську православну Церкву, незалежну від Москви та Константинополя.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив у суботу перед мирянами Хрестовоздвиженського монастиря «Манявський скит» у селі Манява Богородчанського району Івано-Франківської області після святочної Літургії. «Наша Церква, православна, сьогодні розділена, – сказав Патріарх ФІЛАРЕТ. – І це велика проблема не тільки для великої православної української Церкви. А це, насамперед, велика проблема перед нашою державою. Бо держава, у якій духовні основи зруйновані (я маю на увазі розділену православну Церкву), така держава довго існувати не може».
За його словами, «сьогодні завданням і держави, і Церкви – є утворити одну православну Церкву - помісну, незалежну ні від Москви, ні від Константинополя». Він вважає, що «тоді наше суспільство буде консолідованим. І цей духовний фундамент дасть можливість нашій молодій Українській державі впевнено йти в майбутнє».
Патріарх ФІЛАРЕТ переконаний, що «якщо духовність нашого народу зміцниться, то ніякі ворожі сили не подолають нашу Українську державу». «Бог дарував нам як дар незалежність, і тому ми повинні дякувати Йому за це і користуватись цим даром як дорогоцінним, – сказав Філарет. – Утворивши єдину помісну православну Церкву, ми зміцнимо нашу Українську державу. І нам буде усім краще жити на цій благодатній українській землі».
Довідка УНІАН. Хрестовоздвиженський Манявський чоловічий монастир бере свій початок від «Скита Манявського», заснованого в другій половині 13-го століття. Саме тоді у Манявські гори прийшли ченці і заснували скит-монастир. Цей монастир був заснований на Північний Схід від сучасного, на відстані приблизно 820 м, у святому місці Українських Карпат - в районі «Блаженного каменя».
«Блаженний камінь» - дивовижний витвір природи, камінь-брила розміром 10x3 м з гротом. Природна ніша у скелі має ширину близько 4 м, висоту - 1,5 м і на 2 м врізається у гору.
На місці, що зветься «Блаженний камінь», у 1281 році було засновано Хрестовоздвиженський монастир. Засновниками були галичани Іван Вишенський та Йов Княгинецький, обидва - вихованці Афону.
У 1621 році монастир отримав Грамоту Ставропігії від патріархів Константинополя й Олександрії. Це було унікальне в Європі право прямого підпорядкування Патріарху Царгородському. У 1628 році на Київському соборі скит наділили званням прота (головуючого). До його протії належало 556 монастирів.
6 вересня 1785 року монастир закрили, а відкрили 28 травня 1998 року.
