Павло Борулько. Фото журналу ”Наш Вибір”
Як повідомляє "КоммерсантЪ-Украина" (№ 90 від 13 червня), за словами першого заступника генерального прокурора Рената Кузьміна, «ми одержали офіційну відповідь Генеральної прокуратури республіки з посиланням на ст. 19 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року. У ній зазначається, що задовольнити вимоги Генеральної прокуратури України про видачу Павла Борулька не є можливим».

Як сказав Р.Кузьмін, відповідно до чинної угоди про співпрацю, білоруська сторона не зобов`язана надавати Україні всю інформацію про причини відмови в екстрадиції.

Р.Кузьмін підкреслив також, що співробітники Генпрокуратури відвідували П.Борулька в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі.

Відео дня

Обізнаний юрист заявив виданню, що, незважаючи на спроби СБУ добитися екстрадиції П.Борулька, його випустили з СІЗО під підписку про невиїзд. "Вже три тижні він спокійно гуляє по Білорусі", - сказав він.

При цьому експерти називають юридично безграмотним формулювання білоруської прокуратури. У ст. 19 конвенції, на яку посилається відомство, йдеться "про відмову в правовій допомозі, якщо вона може завдати збитку суверенітету або безпеці, або суперечить законодавству запрошуваної сторони". У листі Генпрокуратурі уточнюється, що "видача його суперечить законодавству Республіки Білорусь".

"Відмова наївна з юридичної точки зору. Білорусь не може постраждати від видачі підозрюваного у скоєнні фінансового злочину в іншій країні. Посилатися на цю статтю конвенції - це нонсенс, до якого ще ніхто не вдавався. Конвенція є превалюючим документом законодавства і не може суперечити ні національним інтересам, ні національному законодавству", - відзначив керуючий партнер юрфірми "Лавринович і партнери" Максим Лавринович.

Президент адвокатського об`єднання "Паритет" Юрій Поваляєв вважає, що відмова білоруської сторони є дипломатичною відповіддю на "туманний" запит Генпрокуратури про видачу.

"Виходячи з мого досвіду роботи з документами про екстрадицію, така відповідь говорить, що не все гаразд з документами. Найімовірніше, Україна не надала достатніх документів для доказу притягнення до відповідальності. Коли сторона не хоче екстрадиції, вона складає пакет документів так, щоб їй відмовили. А в Україні вистачає зацікавлених осіб, яким не потрібні свідчення Павла Борулька", – відзначив він.

Як повідомляв УНІАН, 10 квітня СБУ поінформувала про завершення слідства у кримінальній справі про розкрадання державних коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 620 млн грн.

Як встановлено досудовим слідством, в 2009-2010 роках службові особи комерційних банків, використовуючи своє службове становище, за день до відкликання банківських ліцензій відкрили 1 тис. 339 поточних рахунків на підставні особи. Використовуючи рахунки підконтрольних підприємств, вони документально оформили перерахування неіснуючих грошей на ці тільки що відкриті рахунки громадян. У подальшому це дало підстави для отримання реальних грошових коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Безпосередньо кошти в сумі 620 млн. грн були одержані готівкою трьома особами, двоє з яких одночасно працювали як у ВАТ КБ "Національний стандарт", так і в АКБ "Європейський". Ці особи заарештовані.

Висунуто звинувачення 7 співучасникам здійснення злочину (з них троє під вартою), передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, які у своїх свідченнях указують на П.Борулька як безпосереднього організатора злочинної схеми.

У рамках справи також розслідується факт скоєння замаху на заволодіння коштами у сумі 300 млн грн з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Цей злочин припинено в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Крім того, в березні 2012 року СБУ була порушена кримінальна справа щодо П.Борулька, який за попередньою змовою з одним з народних депутатів організував у березні-травні 2009 року розкрадання державних коштів рефінансування Нацбанку України на загальну суму 315 300 000 грн.

Грошові кошти були одержані з НБУ шляхом надання підроблених державних актів на земельні ділянки, які виступали предметом іпотеки. Ці самі підроблені акти були використані і в злочинній схемі при заволодінні коштами АТ «Родовід банк» у сумі 223 млн. грн.

У лютому цього року свідок з близького оточення П.Борулька надав слідству щодо нього і одного з народних депутатів викривальні свідчення, а також повідомив про постійні загрози, які надходили на адресу свідка з боку обвинуваченого. Ввечері, після допиту, свідка знайшли мертвим в його власному офісі. Слідством перевіряється версія про навмисне вбивство.

Щодо іншого свідка у справі, який надав слідству важливі свідчення, було скоєно замах на вбивство шляхом застосування автоматичної зброї.

У грудні 2011 року П.Борулька було заарештовано у Білорусі.