Цього тижня у Польщі заговорили про ймовірність припинення допомоги українським біженцям з наступного року. На думку президента Української асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, польській уряд навряд чи обмежить допомогу українцям.
В ефірі телемарафону він зазначив, що за півроку 2023 року кількість українців у Польщі скоротилася на 400 тисяч, а українців, які знаходяться в Німеччині, збільшилась на 200 тисяч.
"Поляки бачать, що українці для себе обирають або можливість повернутися на батьківщину, або виїхати до Німеччини, де більш високий рівень життя, більш високий рівень соціального захисту… Ніхто їх (українців – УНІАН) не збирається обмежувати у соціальній допомозі, враховуючи той факт, що демографічна криза торкнулася майже всіх країн Європи. Поляки розуміють українцям є з чого обирати", - пояснив фахівець.
Воскобойник вважає, що після настання 2024 року українці матимуть змогу отримувати соціальну допомогу в Польщі, у них буде такий самий вихід на ринок праці, як і зараз, та вони так само будуть захищені польською державою.
Водночас він не виключає, що в будь-якій країні можуть обмежити допомогу людям, які не працюють, або не хочуть там соціалізуватися: не вивчають місцеву мову, не ходять на якісь курси підвищення кваліфікації. Тобто, вони виступають певними соціальними утриманцями. Саме для цих категорії українців можуть потроху скорочувати допомогу.
"Але не відбудеться так, що українців залишать напризволяще до завершення війни", – додав Воскобойник.
За його даними, майже 80% українців, які перетнули кордон після повномасштабного вторгнення, жінки та діти. Зокрема, кількість дітей складає 36-40%.
Загалом, за даними Пенсійного фонду Польщі, працює і сплачує внески в пенсійний фонд Польщі приблизно 800 тисяч українців, але це – разом з тими, хто перебував в цій країні ще до повномасштабного вторгнення РФ. Ці люди мали певні дозволи, легально працювали тощо.
Посилаючись на інформацію спілки підприємців Польщі, Воскобойник стверджує: якщо українці дійсно поїдуть з Польщі до Німеччини, це буде дуже потужний удар по польській економіці.
"Потрібно розуміти що українці працюють, зазвичай, у сферах, в яких не працюють поляки, бо самі поляки їдуть до Німеччини, до Великобританії тощо. Криза нестачі робочих рук присутня в будь якій країні Європи и тому за українцям дійсно буде йти боротьба", – каже він.
Фахівець вважає, що на це потрібно звертати увагу і уряду України, бо після закінчення війни країна опиниться в ситуації, коли держави, які зараз допомагають їй у досягнення перемоги, стануть головними конкурентами за у боротьбі за "наших же власних громадян".
Він додав, що 70-80% українців, які поїхали через війну, мали вищу освіту, але мовний бар’єр – головна перешкода, щоб працювати за власною спеціальністю за кордоном.
"Крім того, на жаль, наша вища освіта не є конкурентоспроможною. Навіть у нас до повномасштабного вторгнення у таких містах як Київ, Дніпро, Одеса, Харків на обліку у Державній службі зайнятості майже 80% це були люди з вищою освітою. Тобто вища освіта не давала переваг як у нас на внутрішньому ринку, та і за кордоном", - каже Воскобойник.
Однак він зазначає, що є інша проблема: українці, які поїхали, бачать що війна триває, та починають запускати власний бізнес за кордоном. Зокрема, у Польщі майже 30 тисяч осіб вже розпочали свою діяльність як підприємці.
Українці в Польщі - це треба знати
За даними Центру економічної стратегії, близько 6 мільйонів українців перебувають за кордоном через повномасштабне російське вторгнення. Не повернутися до дому з них можуть майже понад 50%. За інформацією Європейської служби статистики, найбільше українських біженців у Німеччині – 1 мільйон 112 тисяч, на другому місці Польща – 991 тисяча.
20 вересня у Польщі заговорили про ймовірність припинення допомоги українським біженцям з наступного року.
Також відомо, що Польща висувала заперечення щодо подовження статусу тимчасового захисту для українців. Це єдина європейська країна, що має заперечення з цього приводу. За інформацією ЗМІ, Польща все одно буде змушена подовжити тимчасовий захист для біженців з України.
