Українці торік найбільше скаржились на порушення закону про державну мову у сфері надання послуг, сфері освіті та в органах влади місцевого самоврядування.
Про це сказав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його даними, до секретаріату мовного омбудсмена протягом 2023 року надійшли 3 692 звернення про порушення мовних прав.
Порушення у сфері послуг
"Третина від усіх звернень стосується порушень у сфері надання послуг. Також багато звернень про порушення закону про мову у сфері освіти, в органах влади, в першу чергу місцевого самоврядування. Далі йдуть: веб-сайти, сфера охорони здоров’я, інформація для загального ознайомлення (вивіски), а також книговидання. Але ця статистика вже є незначною", - інформував він.
За його словами, в розрізі регіонів найбльша кількість звернень, що надійшли, стосуються міста Київ.
"З одного боку велика кількість порушень, але з іншого - питання мовної свідомості та небажання громадян України миритися із порушенням їхніх прав у різних сферах життя. Наступними йдуть: Харківська область і левову частку від порушень скаладє місто Харків, Одеська область, Дніпропетрвська і частково Київська область", - повідомив він.
Порушення в органах державної влади
Кремінь зупинився на порушеннях застосування державної мови в органах влади.
"Не називаючи імен хочу сказати, що крім депутатів, це міські голови, заступник міських голів. В регіональному вимірі по областях найбільше порушень закону про мову з боку чиновників: Одеська область, Харківщина, Полтавщина, Дніпропетровщина, Миколаївщина і однаково на Київщині та Запоріжжі", - сказав Кремінь, додавши, що до них застосовуються попередження та штрафи.
Порушення у сфері освіти і культури
У сфері освіти, за словами Кременя, частина доцентів, професорів окремих університетів досі порушують право громадян України-здобувачів освіти. При цьому з частиною таких порушників вже розірвано контракти.
Говорячи про сферу культури, він зазначив, що моніторинг загальнонаціонального ефірного мовлення 14 телерадіоорганізацій показав відсутність російськовомовного контенту.
"Хочу підкреслити, що напевно вперше за роки незалежності України не зафіксовано жодної російськомовної пісні у трансляціях", - прокоментував він, додавши, що понад 67% пісень виконувались українською мовою.
"Хочу наголосити, що чим більше українці спілкуються державною мовою в офіційних сферах, тим більше вони нею спілкуються вдома, користуються українським інтернетом, переходять на ведення своїх сторінок у соціальних мережах українською мовою", - зауважив Уповноважений.
"На часі – зміщення акценту в державній мовній політиці від лагідної (оборонної) до наступальної українізації, яка передбачає створення додаткових можливостей для забезпечення функціонування української мови як державної та контроль за виконанням закону", - підсумував Кремінь.
Ситуація з державною мовою
У Офісі уповноваженого із захисту державної мови констатують, що українці все більше говорять українською мовою, водночас є питання щодо використання нового правопису.
Також в Офісі наполягають привести у відповідність до стандартів державної мови назви підприємств та установ, щоб виключити російськомовні, такі як "Івушка", "Тополька" і тому подібне.
