Упродовж поточного року офіс президента України планує запустити державну програму "Українська мрія", яка передбачає надання пільгових іпотечних кредитів під 5% річних. Проте задля здійснення іпотечної мрії українців потрібно щось робити — створювати робочі місця, розвивати економіку, покращувати рівень життя населення. А без цього мріяти можна скільки завгодно.
Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловила лідерка Жіночого руху "За майбутнє" Ірина Суслова, коментуючи перспективи запровадження чергової державної програми пільгового іпотечного кредитування населення.
"Чи є реалістичною подібна перспектива? Відповісти на це питання поки що важко, адже уряд тільки розробляє механізм та умови здійснення "Української мрії". Натомість можна проаналізувати минулорічні підсумки чинної державної програми "Доступна іпотека під 7%". Минулого року укладено лише 1245 договорів із запланованих урядом 5000 кредитів. Чому програма не спрацювала на повну потужність? Цьому є кілька причин", — зазначила Суслова.
За її словами, перша проблема в дуже обмеженому виборі житла, яке підпадає під умови кредитування. Пільгова іпотека надається на 50 кв. м для сім’ї з двох дорослих та однієї дитини і 20 кв. м — на кожну наступну дитину. Знайти на первинному ринку нерухомості відповідне житло, яке б задовольняло всі вимоги покупця, досить складно. Саме тому майже 80% кредитних угод минулого року стосувалися вторинного ринку.
Читайте такожІпотека VS розстрочка: українці обирають житло в кредит"Більшість банків, що залучені до державної програми, виставляє додаткові умови. Деякі фінустанови згодні надавати пільгову іпотеку лише на частку від встановленого державою ліміту площі. Тобто, якщо ви вже є власником 20 квадратів і хочете отримати кредит на житло площею 50 кв. м, банк погоджується кредитувати на пільгових умовах лише 30 кв. м. За решту площі ви сплачуватимете ринкову відсоткову ставку. Подекуди перший внесок може бути не 15%, а 25% від вартості квартири", — свідчить правозахисниця.
Окрім того, суттєво збільшують переплату за іпотекою додаткові платежі. Окрім 7% річних та разових обов’язкових витрат, окремі банки вимагають щороку на час дії кредитної угоди сплачувати за страхування квартири від 0,5 до 1,5% від її вартості та страхування життя від нещасного випадку — у середньому 1,3% від кредитного залишку. Таким чином, реальні відсотки переплати за іпотечне житло можуть складати від 9% до 10% річних.
"Є також проблема незахищеності бюджетних видатків на компенсацію відсоткових ставок та відсутності гарантій того, що наступний уряд або Президент України не скасують бюджетні програми своїх попередників. Урешті особисто мене насторожують розрахунки посадовців. Вони вважають, що українська сім’я із сукупним доходом на рівні 30–35 тис. грн у змозі безболісно сплачувати третину на іпотеку. Як на мене, це дуже спірне питання, особливо на тлі постійного подорожчання життя. А скільки коштуватимуть комунальні послуги та продукти харчування за 5-10-20 років?! Ніхто навіть не наважується прогнозувати", — резюмує лідерка Жіночого руху "За майбутнє" Ірина Суслова.
