В Дніпрі поліцейський застрелив правопорушника. Значна частина суспільства підтримує патрульного, але поки що затриманий саме він, а не жінка, яка разом з загиблим провокувала конфлікт.

Суспільство поділилося на два табори та з’ясовує, як мала діяти поліція та чи можна було стріляти. Після того, як з’явилося  відео з вуличних камер та бодікамер поліцейських, картина інциденту стала зрозуміліша – причина для зупинки була, поліцейські поводилися коректно, напад мав місце. Але… ще багато "але".

Чи мав поліцейський право застосувати зброю? Таке право чітко визначено статтею 46 Закону України "Про національну поліцію". Перш за все - "для відбиття нападу у випадку загрози життю та здоров’ю".

Відео дня

Застосування зброї повинно відбуватися після попередження

Те, що така загроза була, вже очевидно. Але застосування зброї повинно відбуватися після попередження.

Є декілька випадків, коли можна стріляти й без нього, ось вони:

  • при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
  • у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
  • якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
  • якщо особа чинить збройний опір;
  • для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

Чи були такі обставини, та чи був дотриманий порядок застосування вогнепальної зброї, вже буде з’ясовувати слідство. Але зрозуміло, що вибір у поліцейського був небагатий. Фізично патруль не впорався, а газовий балончик не допоміг, тож далі - тільки зброя.

Після цього випадку знов постає питання: чому поліція не застосовує електрошокери?

До речі, після цього випадку знов постає питання: чому поліція не застосовує електрошокери? Річ у тім, що три роки тому за 32 млн грн придбали перші 200 пристроїв Taser (електрошоковий пістолет, який вистрілює електродами). І підстави застосування електрошокових пристроїв контактної та контактно-дистанційної дії визначені ст. 45 ЗУ "Про національну поліцію":

  • відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;
  • відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського.

У 2020 році була спроба розширити цей перелік і Кабмін подав на розгляд законопроект, яким пропонувалось доповнити статтю такими пунктами:  

  • затримання особи, яка вчинила адміністративне або кримінальне правопорушення і чинить при цьому фізичну протидію поліцейському;
  • затримання особи, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин і намагається втекти;
  • затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
  • затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, зокрема поліцейського.

Але депутати обурилися такими формулюваннями, і, перш за все, можливістю застосування електрошокерів при затриманні за адміністративне правопорушення. Тож комітет з питань правоохоронної діяльності відправив законопроект на доопрацювання. І надалі він так й не був прийнятий.

Але чи допоміг би таки пристрій вберегти життя нехай правопорушника, але, перш за все, людини у Дніпрі? Скоріше за все, так. Але вибору у поліцейського не було.  

Сергій Бурлаков, адвокат