Сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках.
Ця пам'ятна дата відзначається кожної другої неділі вересня.
Одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів в Європі, зокрема між СРСР і Польщею. Для визначення радянсько-польського кордону 9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про "взаємний обмін населенням": українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.
Фактично, це було примусове переселення етнічних українців Холмщини, Підляшшя, Надсяння та Лемківщини до східних та південних областей нашої держави. За інформацією Українського інституту національної пам’яті, тоді було переселено близько 700 тис. українців.
Процес депортації українців у 1944 – 1951 роках мав форму військових операцій проти мирного населення. Він супроводжувався грубим порушенням основоположних прав і свобод людини і громадянина, повною забороною повернення на рідні землі, вилученням майна, безальтернативним закріпленням за новими місцями поселення, залишати які було заборонено, обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав. Це призвело до руйнування української культурної та історичної спадщини, поставило під загрозу знищення низку етнографічних груп українського народу.
Цього року виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних мешканців цих регіонів.
Раніше повідомлялось, що 62% українців вважають діяльність Йосипа Сталіна негативною для України. З тезою про негативну роль для України Сталіна як історичного діяча погоджується більшість мешканців у всіх регіонах: на заході та в центрі так вважають 78% та 69% громадян, а на півдні та на сході – по 45%.
