Україні потрібне культурне відродження, яке тривало останні 7 років / фото УНІАН

За останні сім років одним з найбільш вражаючих елементів реакції України на російську гібридну війну став надзвичайний культурний підйом. Цей ренесанс допоміг захиститися від впливу "м'якої сили" Росії і забезпечив противагу шкідливим твердженням Кремля, націленим підірвати суспільну згуртованість в сусідній країні.

Читайте такожРежисер фільму "Юкі" Володимир Мула: Ми показали, що українці – не нація, яка тільки страждає і просить фінансової допомоги. Нам є, чим пишатисяУкраїнський відносний успіх в культурній сфері багато чим завдячує співпраці між приватним сектором і державою. Про це в статті для Atlantic Council пише директор Українського інституту в Лондоні Маріна Песенті. Держава зіграла важливу, але відносно невелику роль у підтримці й сприянні творчої активності. Однак, подальша державна підтримка не гарантована.

В минулому році пандемія коронавірусу створила сильний тиск на фінансування культурних ініціатив усіх видів. Хоч бюджет лишився майже без змін, існує страх, що культурні програми можуть найбільше постраждати від будь-яких "затягувань поясів" у майбутньому. Тим часом, нинішній український уряд не демонструє бажання підтримувати політику ідентичності, яка допомогла спровокувати бум в українському національному культурному житті в період 2014-2019 років.

"Ця невизначеність створює ризики, які виходять за межі української креативної індустрії. Якщо Україна не зможе зберегти імпульс м'якої сили останніх семи років, можуть з'явитися серйозні наслідки для безпеки на тлі гібридної війни з Росією", - йдеться в статті.

Надзвичайний поворот в українському культурному секторі після 2014 році став однією з найважливіших змін в особливо турбулентний період розвитку країни як незалежної держави. Тісно співпрацюючи з громадянським суспільством і культурною спільнотою, Україна змогла задовольнити потреби креативного сектору, розгорнувши амбітне фінансування, поєднавши його з європейською прозорістю. Були створені нові культурні інститути, такі як "Український культурний фонд" й "Український інститут книги", а також реконструйовані старі організації, такі як "Державне агентство з питань кіно".

Читайте також"Одне слово - "свобода": посол Нідерландів розповів про величезну різницю між Україною і РФЦі нові й оновлені культурні інститути діяли, дистанціюючись від уряду, що дозволило їм уникнути звинувачень в цензурі чи надмірному урядовому впливі. Натомість всього за кілька років вони змогли стати ефективними посередниками між державою і креативним сектором. На додачу до державних ініціатив українське культурне відродження також отримало підтримку від міжнародних організацій, таких як Британська рада ( British Council) й Інститут Гьоте (Goethe Institut). Вони підтримували вагому присутність в Україні й забезпечили подальші ресурси у формі фінансування, трейнінгів і процесів культурного обміну.

Вони також просували останні європейські практики у сфері культурного управління серед українських колег. Різні українські ініціативи після 2014 року дали непогані результати. За останні 7 років Україна переживала безпрецедентну хвилю літературних творів, театральних постановок, фільмів, виставок і фестивалів. Тим часом, митці й професіонали культурного сектору з різних регіонів України брали участь в різноманітних спільних проектах, які допомогли кинути виклик стереотипам Кремля про непримиренність українських заходу і сходу.

Розвиток української культури став відображенням більш широкої еволюції національної ідентичності, яка почалася після 2014 року. Спільний досвід участі в Євромайдані й реакція на російське військове вторгнення в Крим і на Донбас допомогли створити нове інклюзивне громадянське відчуття національної ідентичності.

Читайте такожУ Мінкульті назвали головну мету переведення сфери послуг на державну мову (відео)З 2014 року перехід України на більш інклюзивну політику ідентичності відбувався паралельно з низкою практичних заходів, продиктованих реальністю російської гібридної війни. Завдяки століттям політичного домінування й систематичної русифікації, сучасна Росія досі має надзвичайний культурний вплив на незалежну Україну. Коли 7 років тому спалахнули бої, цей вплив став проблемою національної безпеки.

Щоб побороти цей російський вплив, Україна запровадила низку позитивних заходів, націлених на підтримку україномовного культурного контенту. В 2014-2019 роках частка фільмів українського виробництва в українських кінотеатрах зросла з 1,7% до 8%. Відсоток книг, виданих українською мовою, теж значно зріс. Впродовж останніх років радіостанції були зобов'язані виконувати квоти на українську мову в ефірі. Це допомогло посилити бум української музичної сцени, покращивши перспективи багатьох локальних музикантів, які раніше не могли потрапити в ефіри, де домінували російськомовні артисти.

Читайте такожAtlantic Council: Україна повинна подбати про своїх ветеранів, щоб перемогти у війніВпродовж останніх 7 років українське культурне відродження перебувало в центрі оборонних заходів проти агресії Росії. Воно допомогло сформувати громадянську українську ідентичність і дозволило креативним індустріям країни вийти з тіні десятиліть російського домінування. Оскільки кінця російської гібридної війни досі не видно, питанням лишається те, чи Україна сьогодні досі бажає захищатися на арені м'якої сили.

Вас також можуть зацікавити новини:

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ