Володимир Путін / REUTERS

Через дві години після зустрічі президентів Росії і США Держсекретар Рекс Тіллерсон підтвердив цю жорстку лінію щодо санкцій, призначивши головним представником Америки щодо України "яструба" Курта Волкера.

"Трамп і Путін досягли обмеженого прогресу щодо Сирії, але Москва почала більш інтенсивно намагатися дестабілізувати Україну. Путін не хоче розгортати більш великі збройні формування, але бойові дії на Донбасі забирають життя 5-6 осіб у тиждень", - пише у статті для лояльної до Республіканської партії газети Wall Street Journal експерт Atlantic Council Адріан Каратницький, передає DT.UA.

Він нагадує, що останнім часом Кремль посилив свою агресію, додавши атаки на цивільні цілі, а також замовні вбивства на українській території, кібератаки, які шкодять економіці, й запустив процес політичної інтеграції окупованих регіонів з Росією.

Відео дня

Читайте такожПолторак анонсував рішення для повернення окупованих Криму та Донбасу

Російський президент підписав указ про визнання російськими державними і приватними установами так званих "документів" терористичних "ДНР" і "ЛНР". Економіка самопроголошених республік" перейшла на розрахунок у рублях. Крім того, підконтрольні Москві бойовики захопили 40 українських великих підприємств на Донбасі. А в окупованих російською армією Крим з'явився так званий інтеграційний комітет "Росія-Донбас".

"Все це не означає, що Кремль вирішив безповоротно на постійній основі відокремити "ДНР" і "ЛНР" від України. Але Путін дуже хоче зробити так, щоб незалежно від статусу регіонів всім все одно розпоряджалася Москва, а не Київ. І все ж радикальні кроки Москви включно з тими, які носять терористичний характер, дають зрозуміти, що Путін хоче зруйнувати Мінський процес, який почався в 2015 році. І при цьому звинуватити Україну у відсутності руху в напрямку миру", - йдеться у статті.

На думку Каратницького, США і Європа повинні більш рішуче реагувати на нову інтенсифікацію російської гібридної війни. Призначення Волкера може означати, що США перейдуть до прагматичної жорсткої політики щодо Росії. Це хороший знак, який може означати, що "хімія" особистих контактів Трампа і Путіна не візьмуть гору над фізикою силової політики і дипломатії.