Багато українських ув'язнених хочуть піти до ЗСУ в надії спокутувати свою провину, перевизначивши себе як героїв війни, а не злочинців. Однак багатьох із них бентежать невизначені умови мобілізації, і вони воліють відбути чіткий термін у в'язниці. Видання Foreign Policy поспілкувалося з деякими ув'язненими в Бориспільській в'язниці та дізналося про їхню мотивацію.
Максим Шейко, який відсидів рік і два місяці з восьмирічного терміну за нанесення тяжких тілесних ушкоджень з особливою жорстокістю, вважає, що він - марний ресурс, замкнений у в'язниці, тож він збирається на передову, щоб принести користь державі.
"Я тягар для української держави... Я не можу принести користь своїй країні звідси, я можу зробити це тільки на полі бою", - каже він.
32-річний Володимир Баранич, який уже воював на передовій, а нині засуджений за розповсюдження наркотиків, також чекає схвалення на повторне зарахування.
"Зараз настав час усім стати на захист нашої країни, де б вони не перебували. Мені все одно, в якому підрозділі служити, але я хотів би служити там, де обстановка гарячіша. Думаю, я приєднаюся до штурмової бригади", - каже він.
Точні правила оплати і терміну служби ще не роз'яснені ув'язненим. Деякі вважають, що залишаться в збройних силах до кінця війни, незалежно від того, скільки їм залишилося відбувати покарання, але багато хто хоче завербуватися, щоб вирватися з лещат своєї камери.
Однак ризик високий, зазначає FP, адже саме підрозділи, які втратили найбільшу кількість солдатів, найбільше потребують нових рекрутів. До них належать штурмові бригади, які часто розгортаються вздовж фронту для укріплення районів, що перебувають під загрозою краху, і для участі в небезпечних фронтових атаках.
При цьому далеко не всі ув'язнені хочуть записуватися воювати. Деякі висловили занепокоєння з приводу відсутності доступної інформації про умови звільнення. Так, 31-річний Олег Омельчук з Києва вже відсидів три роки з шести з половиною років за розповсюдження і продаж наркотиків, і йому залишився рік до умовно-дострокового звільнення.
Він сказав, що спочатку хотів піти в армію, але передумав. Він не бачив свою матір три роки і побоюється, що йому можуть не надати відпустку після служби в армії, тобто може пройти ще три роки або більше, перш ніж він зможе її відвідати.
"Спочатку мене мотивувала ідея, що я можу змінити ставлення суспільства до мене, щоб мене більше не вважали просто наркоторговцем", - сказав він. "Але ні в кого немає точної інформації. Я вирішив, що немає сенсу міняти одну в'язницю на іншу".
Мобілізація ув'язнених в Україні - деталі
Згідно з новими правилами, ув'язнені будуть звільнені від термінів, що залишилися, якщо погодяться відбувати покарання без дозволу до кінця війни. Потім їм буде надано умовно-дострокове звільнення.
Раніше нардеп Роман Костенко розповів, що у Збройних силах України служать уже 3,8 тисячі ув'язнених.
Ті, хто засуджений за певні злочини, як-от убивство двох або більше осіб та сексуальні злочини, не можуть служити.
