У російської армії набагато більше проблем. Російська армія - це радянська армія в гіршому її прояві.
Таку думку висловив в інтерв'ю виданню "Медуза" радник голови ОП Олексій Арестович.
"Що таке радянська концепція наступу? Це купа спецназу і десантників, які викидаються в тил противника, починають сіяти паніку. Це тактика шоку і трепету, щоб змусити запанікувати і втекти владу, знищити центри управління і зв'язку. Шок дійсно був", - каже Арестович.
За його словами, в перші три дні ми теж дуже сильно просіли: багато керівників на місцях, деякі військові, представники спецслужб, місцевої влади і населення.
"Пам'ятаєте вертолітно-десантну висадку (російських сил в Києві) в перший же день? У другій мала бути така ж на Печерськ (Печерський район Києва, де знаходяться в тому числі будівлі офісу президента України, Верховної Ради та інші урядові будівлі, - ред). Ми вже в Офісі президента зброю отримали, щоб її відбивати, тому що вони на нас повинні були сідати, прямо нам на голову. Але вони не полетіли, тому що в Гостомелі невеликі проблеми почалися, і вони другу (висадку) кинули туди на допомогу. Але відразу після цього почалися грандіозні проблеми (у російської армії). Ну не можна нападати 200-тисячною армією на 250-тисячну армію, а рівно це і сталося. Це все могло пройти тільки в тому випадку, якби ми психологічно звалилися, а значна частина нашого населення переходила б на їх бік. Але (колишній керівник 5-ї Служби ФСБ Сергій) Бесіда не просто так сидить в "Лефортово". Він промахнувся з прогнозом - що українці будуть зустрічати їх з квітами і так далі", - зазначив Арестович.
За його словами, втримали ситуацію в Україні ті, хто не знав, що треба боятися: спокійно обстрілювали російські танки і збивали літаки.
"Якби ми були централізованою країною, яка б встигла провести реформи західного типу, я думаю, ми б програли. Але ми залишилися в нашому улюбленому українському бардаку, і ніхто не знав, що без наказу центральної влади не можна воювати... а коли ми вже відновили управління і перестали боятися, на третю — п'яту добу, то взагалі пішло все дуже добре", - зазначив він.
"Пам'ятайте величезні колони (російських військ) під Києвом? Виглядає це вкрай переконливо. Навіть я, професійний військовий, спостерігаючи цю обстановку, думав: "Боже, скільки ж вас". Це був просто дурдом. На телефон приходять повідомлення, читаєш: рухається колона в 200, 300, 350, 400 одиниць — безперервним потоком. Я думав, що при всій нашій хоробрості ми це не втримаємо. Це неможливо утримати. А потім я зрозумів, що такою кількістю військ, яку вони пригнали під Київ, вони просто забили собі дороги. Вони стояли безперервною колоною по 20-30 кілометрів і не могли проїхати, тому що мости ми позривали. Вони намагалися піти понтонною переправою, ми їх крили, безперервно крили. Плюс спецназ крив. Партизани обстрілювали колони. І почалося Свято неслухняності", - пояснив Арестович.
Російська система надзвичайно централізована. Вони виконують завдання, тільки коли є залізна воля командира постарше, каже Арестович.
"Вони шарахалися величезною безглуздою масою, це було так видовищно. Накриття нашою артилерією - бах, дими, вибухи. Дивишся, вони приїжджають на це ж місце через шість годин: Нова колона — і рівно туди ж. Наші артилеристи знову відстрілялися, другу колону спалили. І так по п'ять-шість разів за місяць", - сказав він.
"Що таке російський спосіб воювати? Ти виїжджаєш на перехрестя, там стоїть 60-90 одиниць згорілої техніки, трупи валяються або розірвані шматки — а ти все одно виїжджаєш і стоїш там. По тобі прилітає, а ти все одно стоїш. Тому що начальство зі штабу в Москві сказало на це перехрестя йти, і вони туди тупо виїжджають раз по раз. Вони моторошно перецентралізовані. Багато хто говорить, що вони неправильно почали війну. Вони правильно почали. Просто ця війна була розрахована на тип бойових дій, де ми за три дні здаємося і піднімаємо лапки. А ми не підняли. А далі - все", - зауважив Арестович.
Раніше розвідники Британії розповіли про фактори, що впливають на просування росіян на Донбасі.
