Київ тихенько розвиває власну оборонну промисловість з 2013 року. При цьому, він ставить перед собою дві цілі: доповнити допомогу від Вашингтона виготовленим вдома обладнанням і стати гравцем на експортних ринках.
І яких успіхів вдалося досягти за останні п’ять років? Один з найбільш амбітних проектів зі створення української ракети для боротьби з кораблями дає чіткий зріз прогресу, якого досягла Україна, а також викликів, які перед нею постали. Про це пише National Interest.
Видання зауважує, що проект ракети «Нептун» від конструкторського бюро «Луч» має на меті забезпечити Україну засобами для стримування військових сил Росії у Азовському морі. Вона оснащена 150-кілограмовою кумулятивною осколочною боєголовкою. Очікується, що ракету можна запускати з повітряних, наземних і морських платформ. Хоча першочергове призначення «Нептуна» - посилити ракетну оборону на узбережжі Азовського моря.
Читайте такожSüddeutsche Zeitung: Порти України задихаються під блокадою Росії
Максимальна дальність польоту ракети сягає 300 кілометрів. А її призначення – знищувати судна водотоннажністю до 5 тисяч тон. Тобто здебільшого її мішені – це фрегати. Видання зауважує, що ця специфікація звучить досить знайому. А все тому, що український «Нептун» - це трохи модернізована версія ракети Х-35. Російська крилата ракета була представлена в 2003 році. Вона відрізняється коротшим розміром і дальністю дії у порівнянні з українським «Нептуном». Але ключові характеристики у них здебільшого збігаються. Українська ракета на відміну від російської також оснащена інерційною системою наведення з активним пошуковим радаром.
National Interest пригадує, що Україна брала активну участь у виробництві ракет Х-35, особливо двигунів Р95-300 для них. Тому не дивно, що Київ звернувся до вже наявних розробок, похідних від Х-35, замість того, щоб витрачати великі кошти на дослідження і розробку абсолютно нових рішень. Втім, це не означає, що у проекту «Нептун» не було проблем.
На думку видання, перша з них в тому, що Україні потрібно вирішити проблему з витратами на оборону. Впродовж останніх років вона збільшувала бюджет. В 2018 році, приміром, він становив 3,1 мільярди доларів. Втім, це все ще досить скромна цифра. Проблема з фінансуванням частково компенсується великим потоком фінансової, а з недавніх пір і військової допомоги. Але ресурси Києва дуже тонко «розмащуються» по цілій низці дорогих оборонних проектів. Зовнішня допомога посилила процес модернізації армії України. Але варто пам’ятати і про те, що в разі її скорочення Києву доведеться призупинити ключові для модернізації проекти.
По-друге, Україна досі не вирішила проблеми з ланцюгом поставок і виробництва, які виникли через дипломатичний розрив з Росією. Якщо Х-35 і її попередники були продуктом масштабної економіки СРСР, Україні тепер доводиться інвестувати у нові і потенційно менш ефективні виробничі процеси, водночас повторно використовуючи старі радянські компоненти, де це тільки можливо. Останній фактор особливо важливий для ракет «Нептун», зважаючи на те, що вона рухається завдяки модифікації радянського двигуна ТРДД-50.
Разом з тим. Україна сильно просунулася вперед з «Нептуном». Минулого року Київ оголосив, що провів успішні випробування ракети. Зокрема, про це говорив голова РНБО Олександр Турчинов. Після випробувань, український експерт у сфері оборони Сергій Згурець сказав українським ЗМІ, що ракети «Нептун» будуть розгорнуті у найближчі три роки. Це поставить ракету в 10-річний цикл розробки. Такий же термін зайняло створення оригінальної Х-35, яка була представлена в 2003 році.
У разі успіху «Нептун» стане ключовою технічною і символічною віхою в українській програмі розробки ракет. Водночас, цей проект - яскрава ілюстрація комплексу викликів і непевності, перед якими постав Київ на шляху модернізації армії.
