Іран демонструє зростаючі можливості для далекобійних ударів, і це стосується не лише Близького Сходу, а й потенційно частини Європи.
Як пише Defense Express, під час атак на Ірак, Кувейт, Бахрейн, Катар, ОАЕ, Саудівську Аравію, Йорданію та Ізраїль Тегеран уже застосував сотні балістичних ракет і дронів. Крім того, фіксувалася атака безпілотниками по британській авіабазі на Кіпрі. Це змушує оцінювати не лише поточну інтенсивність ударів, а й їхню потенційну географію.
За даними аналітиків, найбільш далекобійними в іранському арсеналі вважаються ракети середньої дальності – Khorramshahr, Sejjil, Ghadr та Emad. За заявленими характеристиками, їхня дальність становить приблизно 1700–2000 км, а бойова частина – від 750 до 850 кг.
Окремо вирізняється Khorramshahr – із заявленою бойовою частиною до 1800 кг при дальності близько 2000 км. Якщо ж зменшити вагу бойової частини, теоретично ця ракета може долати до 3000 км.
"Таким чином з північного заходу Ірану балістичними ракетами середньої дальності Тегеран може атакувати Грецію, Болгарію, Румунію, де також знаходяться американські бази, а також Україну та Молдову", – зазначають експерти.
Якщо ж припустити дальність у 3000 км, йдеться у публікації, то зона ризику розширюється на значну частину Центральної Європи – включно з Німеччиною та Італією.
Водночас кількість таких ракет, імовірно, обмежена. У Європі протидіяти їм мають елементи американської ПРО, зокрема комплекс Aegis Ashore з ракетами SM-3 у Румунії (Девеселу), а також есмінці класу Arleigh Burke у Середземному морі. Німеччина, своєю чергою, отримала ізраїльську систему ПРО Arrow 3, яка наприкінці 2025 року досягла попередньої операційної готовності.
Іран також має крилаті ракети Soumar, дальність яких оцінюється у 2000–3000 км. Проте їх бойове застосування виглядає або обмеженим, або ж рівень перехоплення настільки високий, що ці ракети фактично не відіграють ключової ролі у нинішніх ударах.
Найбільш масовим і гнучким інструментом далекобійних атак залишаються безпілотники. Зокрема, Shahed 136 має дальність до 2500 км і є одним із найбільш далекобійних дронів Ірану.
Інші моделі – Arash-2 (також відомий як Kian 2) із дальністю 1000–1600 км та реактивний Karrar із дальністю близько 1000 км – мають менший радіус дії.
Втім, для ударів по Європі іранські дрони мали б перетнути повітряний простір Іраку, Сирії та Йорданії, де діють системи ППО, або ж рухатися через Кавказ і Туреччину. Навіть у разі такого маршруту їхня досяжність дозволяє теоретично створювати ризики для країн Балканського регіону.
"Для їх прольоту у бік Європи вони мають подолати зони повітряного контролю над Іраком, Сирією та Йорданією, над якими вочевидь збиваються дрони, що летять атакувати Ізраїль. Або через повітряний простір Вірменії, Грузії та/або Туреччини, після чого в них ще залишиться запас дальності для атаки балканських країн", – пише Defence Express.
Як війна на Близькому Сході може вплинути на Україну
Президент Володимир Зеленський заявив журналістам, що наразі від партнерів не було сигналів про зменшення кількості поставок ракет PAC-3 для України на тлі війни на Близькому Сході.
Водночас український лідер зазначив, що сьогодні розмовляв з канцлером Німеччини та підіймав це питання, бо воно турбує Україну. Союзники нашої країни, додав Зеленський, розуміють, що "для нас це наше життя".
