Ілюстрація / REUTERS

У Латвії Сейм схвалив поправки до закону про освіту, що стосується переходу на латиську мову як єдину мову навчання загальної середньої освіти.

Як повідомляється на сайті Сейму, перехід буде поступовим і завершиться до 2021/2022 навчального року, передає Радіо Свобода.

Згідно з поправками, в програмах освіти нацменшин не менше 50% предметів повинні викладатися латиською у 1-6 класі, а в 7-9 класі – не менше 80%.

Відео дня

Поправки стосовно мови навчання в 1-7 класі набудуть чинності 1 вересня 2019 року, 8, 10 та 11 класах – 1 вересня 2020 року, а в 9 і 12 класах – 1 вересня 2021 року.

Читайте такожУгорщина вимагає від України внести зміни до закону про освіту і погрожує блокувати зустрічі на рівні ЄС та НАТО

«Офіційна мова як мова навчання є важливою передумовою забезпечення рівних можливостей для всієї молоді. Це питання мовних навичок, а також соціальної згуртованості. Перехід мав відбутися давно, у 1990-х роках; і сьогодні ми не повинні обговорювати необхідність переходу, а зосереджуватись на практичних аспектах ініціативи», – сказав голова комітету з питань освіти, культури та науки Олдіс Адамович.

Він наголосив, що перехід не повинен сприйматися як загроза для нацменшин, оскільки це не передбачає позбавлення дітей можливості вивчати рідну мову, а у школах будуть курси з літератури, культури і мови нацменшин.

Нині в Латвії у школах для національних меншин (у першу чергу російської) 60 відсотків викладання здійснюється державною мовою, 40 відсотків мовою меншини. Реформа освіти в Латвії передбачає, що навчання латиською складе 80 відсотків, мовою меншини 20. Росіяни і «російськомовні» в Латвії вже кілька разів протестували проти цього.

Як повідомляв УНІАН, новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою.

Водночас мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.