Ілюстрація / REUTERS

Як вчить історія збройних конфліктів, війни певною мірою схожі на шлюб: в них вступити легше, ніж вийти. Війна з Іраном не буде виключенням. На папері, навряд чи це буде великим змаганням. «Це не буде чесна бійка», - сказав генерал Френк Маккензі цього місяця, коли США відправили свої бойові кораблі у Перську затоку під приводом зростання іранської загрози для американських інтересів.

Будучи головою Центрального командування США, Маккензі буде відповідальним за складання і виконання бойових планів. І передбачається, що Білий дім не буде йому вказувати кожен крок, пише Business Insider.

Видання нагадує, як президент Дональд Трамп відкинув повідомлення в New York Times про плани з відправки 120-тисячного контингенту на Близький Схід, назвавши його «фальшивими новинами». Однак, його власні заяви вказують на те, що він готовий або піти на масштабний удар, або забиратися додому.

Відео дня

«Якби ми це зробили, то відправили туди на багато більше військ», - сказав він.

Читайте такожІран учетверо збільшив виробництво низькозбагаченого урану

Збройні сили США значно переважають над армією Ірану. Іранські ВПС складаються з 330 бойових літаків, більшість з яких – це застарілі американські, китайські й російські моделі. Власне, в арсеналі Тегерану досі є F-14, які він отримав від Вашингтона в часи до Ісламської революції 1979 року.

В морі іранські сили налічують 130 бойових кораблів, а також три дизельних субмарини. Сухопутні війська Ірану сягають майже півмільйона. З них 350 тисяч – це солдати армії, а ще 150 тисяч – бійці Корпусу вартових Ісламської революції. Останню адміністрація Трампа нещодавно назвала терористичною організацією.

У розпорядженні військових США передові зразки озброєння і бойові тактики, створені на основі десятиліть воєнного досвіду. Здатність Тегерану модернізувати свою армію була підірвана 40 роками санкцій. До того ж, він не брав участі у великих війнах впродовж 30 років. У разі початку війни звичайними методами на зразок тієї, яка почалася в 1991 році у Перській затоці, на папері США повинні дуже швидко перемогти Іран. Однак, війни ведуться не на папері. А остання традиційна танкова битва, в якій брали участь США, відбулася у 2003 році під час вторгнення в Ірак.

Читайте такожWashington Post: США й Іран опинилися за крок до війни

«Існує два способи воювати зі США: асиметричний і дурний. І всі сподіваються, що вороги віддадуть перевагу дурному способу», - сказав цього місяця колишній радник президента США з національної безпеки генерал Герберт МакМастер.

У 2003 році іракський диктатор Садам Хусейн обрав «дурний» підхід. Іран захоче уникнути цієї помилки. У нього є можливість завдати значної шкоди за допомогою свого арсеналу високоточних балістичних і крилатих ракет, а також ударних безпілотників, які можна використати в асиметричному підході ведення війни. Військові й комерційні цілі будуть під загрозою. Тому Ормузька протока, через яку проходить п’ята частина світових поставок нафти, буде перекрита.

США й Іран кажуть, що не хочуть війни. Але вони все одно обмінюються погрозами. Вистачить одного інциденту через помилку чи непорозуміння, щоб спалахнув вогонь насильства.

«Гадаю, такий ризик точно існує. Якщо іранці помилково влаштують атаку в Перській затоці проти американського військового корабля або якщо вони почнуть операцію проти американських військ в Іраку чи ще щось в тому дусі, адміністрація, вірогідно, не буде мати іншого вибору, як відплатити», - сказав колишній міністр оборони США Роберт Гейтс.

Читайте такожForeign Policy: Майбутнє на Землі буде страшним через п’ять ключових проблем

На що буде схожа така війна через випадковість? Вона може початися повільно. Недисциплінований патрульний катер Ірану може атакувати корабель США, спровокувавши повітряний удар у відповідь з авіаносця USS Abraham Lincoln, який стоїть у Перській затоці. Після цього Іран може вдарити по американському судну крилатими чи балістичними ракетами. США відреагують новими повітряними атаками по іранським цілям включно з системами ППО С-300, які поставила Росія. Потоки кораблів будуть припинені. І не тому, що Іран перекриє протоку, а через перетворення Перської затоки на зону активних бойових дій.

США можуть покарати Іран. Вони можуть повністю розбити його сили в небі й потопити всі кораблі. Однак, без окупації всієї країни, яка в чотири рази більша, ніж Ірак, Вашингтон не зможе змусити сили Тегерану здатися. Метою американського економічного тиску на Іран було зробити його верховного лідера аятолу Алі Хаменеї й решту членів режиму непопулярними, щоб народ повстав проти них. Згідно з політикою колишнього Держсекретаря і начальника об’єднаних штабів армії США Коліна Пауелла, Вашингтон має дотримуватися принципу: «Зламав, купуй!». Тобто той, хто завойовує країну, стає власником її проблем.

Читайте такожТрамп пригрозив "покінчити" з Іраном, якщо погрози повторяться

Перемога над Іраном у війні буде Пірровою, особливо якщо не буде добре продуманої стратегії виходу. Як свідчить американський досвід в Афганістані й Іраку, перемогти у війні – це легка частина справи. Виграти мир може бути неможливо, якщо не буде підтримки з боку завойованого народу. Спустити собак війни – ризикована справа, чревата непередбачуваними умовами й наслідками. Жодна війна ще не відбувалася за планом.