Москва пережила черговий день протестів, який відзначився масовими арештами. Всього у неділю в руки поліції потрапили 1377 людей. Телеканал «Дождь» повідомляв, що люди стривожені поведінкою Кремля. І протести, які тривали кілька тижнів проти відсторонення опозиційних кандидатів від участі у муніципальних виборах, могли перерости в аналог «Помаранчевої революції».
Однак, як пише NRC Handelsblad, навряд чи щось подібне на українську революцію дійсно могло відбутися в Москві. Але блокування центру російської столиці силами спеціального призначення вказує на те, що Володимир Путін не готовий лишати все на волю випадку. Протести в Москві були придушені за чітким сценарієм.
Етап перший – потрібно вдавати, що переговори ведуться. Надзвичайно велика кількість опозиційних кандидатів подали заявки на участь у муніципальних виборах в Москві. Але ніхто з них не зможе брати участь у виборах 8 вересня. В Московській центральній виборчій комісії визнали недійсними частину підписів, які зібрали опозиційні кандидати. Ті, у свою чергу, виступили проти рішення. Минулого тижня голова Центрвиборчкому Елла Памфілова провела консультації. Влада також дозволила провести одну «законну» акцію протесту 20 липня. Меседж населенню був простий: краще говорити з Кремлем. Опозиція ненадійна.
Читайте також"Вони готують революцію": російський політик спрогнозував нову "Болотну площу" у Москві
Етап другий – час погрожувати. Минулого тижня російська прокуратура провела обшуки у різних лідерів опозиції. Було оголошено початок розслідування за фактом протестів під будівлею Виборчої комісії у Москві. Власне, організація незаконних демонстрацій у Росії – це не велике порушення. Одного з опозиційних лідерів Олексія Навального багато разів у цьому звинувачували. Зазвичай це каралося ув’язненням на 30 днів. Але «перешкоджання» роботі виборчої комісії – це злочин, за який можуть кинути до в’язниці на п’ять років. На цьому етапі влада намагається застерегти жителів Москви, які планують йти на протести, що це може закінчитися для них погано.
Третій етап – арешт лідерів. Олексія Навального затримали ще в середу. В суботу вранці така ж доля спіткала й голову антикорупційної організації Івана Жданова, адвоката Навального Любов Соболь і російського політика Дмитра Гудкова. Таким чином, ніхто з них не зміг виступити перед натовпом у Москві. Любов Соболь арештували навіть вдруге, коли вона йшла з прапором Росії в центр міста.
Четвертий етап – час для маневрів. Російська національна гвардія налічує 340 тисяч бійців. Це вірна уряду сила колосальних розмірів. Минулої суботи демонстранти зіштовхнулися з тисячами російських нацгвардійців. У розпорядженні влади стільки бійців, що вони змогли відгородити людей не лише від міської ради, а й взагалі від центру Москви. Колони гвардійців успішно розділили невдоволений натовп.
Читайте такожGazeta Wyborcza: Путін панічно боїться Майдану, бо більше не може купити любов росіян
П’ятий етап – застосувати силу, але не переборщити. Майдан в Україні почався після того, як українські сили спеціального призначення жорстоко побили беззбройних студентів. Але російська влада обмежено використовувала насильство в суботу. Щоб розбити протест, російська поліція використовувала вже звичний метод – масові арешти. Групи офіцерів відтягували випадкових демонстрантів без будь-якого спротиву. Лише в окремих випадках поліція застосовувала кийки. Деякі ЗМІ повідомляли про те, що 25 людей були поранені. Інші ж говорили про 77 постраждалих від дій поліції.
І шостий етап – перевірити, що кажуть в новинах. Телеканал «Дождь» показував репортажі про заворушення в центрі Москви цілодобово. Поліція ж забрала головного редактора Олександру Перепелову на допит. Державні ж ЗМІ взагалі проігнорували ці події. Підсумкові новини почалися з великого блоку про президента Володимира Путіна, який на невеликій субмарині спустився на дно Фінської затоки до радянської субмарини, яка затонула в часи Другої світової війни.
