Президент Литви Даля Грібаускайте / REUTERS

Як повідомляє Delfi, цю позицію вона висловила у Вільнюсі на спільній прес-конференції з президентом Естонії Керсті Кальюлайд, коментуючи повідомлення ЗМІ про можливу дислокації в Балтійському морі російських судів, здатних нести ядерні боєголовки.

"Якщо така ситуація підтвердиться, то це демонструє лише одне: ескалація між Сходом і Заходом демонстративно підвищується", - сказала журналістам президент, зазначивши, що офіційно ця інформація ще не підтверджена.

Читайте також"Демонстрація сили проти Європи": президент Литви охарактеризувала перекидання "Іскандерів" під Калінінград

Відео дня

Британський портал новин express.co.uk, посилаючись на оборонні джерела в Брюсселі, ще у вівторок повідомив, що Росія може направити в Балтійське море групу суден, серед яких два судна з ракетними комплексами дальнього радіусу дії "Калібр-НК", які можуть нести ядерні боєголовки. Про дислокації цих озброєнь пишуть і російські ЗМІ.

Президент нагадала, що ще раніше мова йшла про дислокацію для навчань ракетних комплексів "Іскандер" в Калінінградській області, які також можуть бути оснащені ядерними боєголовками, і назвала такі дії Росії "відкритою демонстрацією агресії не тільки проти нашого регіону чи Балтійських країн".

"Немає ніяких сумнівів у тому, що це спрямовано не проти Балтійських країн, а проти європейських столиць, - зазначила президент. - Це демонстративне підвищення напруги між Сходом і Заходом, яке Балтійські країни вже давно констатували. З кожним днем це стає все очевиднішим".

Президент Естонії, яка знаходиться у Литві, назвала Росію "непередбачуваним, ненадійним сусідом", якого не можна ігнорувати. У свою чергу, Грібаускайте перефразувала думку колеги, сказавши, що Росія "передбачувано непередбачувана сусідка".

Керівник Естонії зазначила, що Балтійським країнам потрібно продовжити співробітництво з НАТО, прагнути до єдності ЄС у питаннях безпеки і щодо Росії, "навіть якщо ми не бачимо швидкого ефекту".

Президент Естонії привітала рух Литви до встановленої мети - добитися фінансування оборони в обсязі 2% від ВВП, а повернення призову в армію назвала "сміливим рішенням", заявивши, що діючий в Естонії приклад загального військового призову дозволяє переконатися в тому, що "це дозволяє народові відчувати себе в безпеці, а також демонструє бажання захищати країну".