В інформаційному просторі РФ часто лунають погрози на адресу Казахстану, який межує, зокрема, з Росією і Китаєм. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко проаналізував, чи можливе вторгнення окупантів у Республіку Казахстан. Він дійшов висновку, що зараз у російських загарбників навряд чи вистачить сил, але виключати таку можливість у жодному разі не можна.
Коваленко нагадав, що в січні 2022 року до Казахстану, де відбулася "хвиля" протестів, РФ направила свої підрозділи в рамках організації ОДКБ (Договір про колективну безпеку), а також своїх пропагандистів.
"Причому тоді вони поширювали наративи, практично один в один ідентичні тим, які вони розносили вже перед вторгненням в Україну. Крім того, командування контингентом ОДКБ в Казахстані покладено було на командувача ВДВ РФ Андрія Сердюкова. Саме він у 2014 році керував операцією з окупації РФ півострова Крим, а пізніше - підрозділами російських окупаційних військ на Донбасі - використовуючи позивний "Сєдов", - зазначає Коваленко.
На думку аналітика, тоді Казахстан був усього за "крок" від гібридної окупації. "Наскільки реальний подібний сценарій зараз або в середньостроковій перспективі? Найбільша проблема Казахстану з Росією в їхньому спільному кордоні - 7598,8 кілометра. Це найдовший безперервний кордон у світі, контроль якого є серйозною проблемою. Прорив тут можливий у будь-якій локації, але не будь-яка для нього підійде", - міркує аналітик.
Можливий сценарій вторгнення
За його словами, якщо РФ зробить спробу вторгнення до Казахстану, то зробить це "за класичною" схемою - уздовж автомобільних трас і залізниць, призначення яких - логістика для поставок та матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) військ. Водночас, як зазначає експерт, територія Казахстану дуже велика, контролювати її ворогові буде складно, а при правильній обороні окупантів легше вимотати.
Водночас Коваленко вважає, що, хоча РФ виснажена війною в Україні, потенціал агресора все ж небезпечний для невеликої армії Казахстану.
За інформацією Коваленка, ЗС Казахстану мають у своєму розпорядженні 300-1 600 боєздатних танків, до 1 тис. одиниць ББМ, приблизно 600 - ствольної артилерії, понад 500 - РСЗВ і до 350 бронеавтомобілів. Особовий склад армії - до 47 тисяч осіб.
Коваленко звертає увагу на той факт, що більшість танків не проходили модернізацію, багато хто не має навіть динамічного захисту. Усю армію обслуговує єдиний на всю країну танкоремонтний завод АТ "Семей інжиніринг" у місті Семей - за 110 км від кордону з РФ. І в разі нападу він стане однією з перших пріоритетних цілей окупантів.
Москва не "витягне" ще одне вторгнення
"Зі свого боку ослаблена Росія сама не зможе забезпечити для вторгнення в Казахстан потрібної кількості сил і засобів. Залежно від цілей і завдань на різному етапі ЗС РФ можуть використовувати контингент до 100-150 тис. особового складу, розділений на кілька груп військ, що діють окремо", - вважає аналітик.
За його словами, для взяття під контроль (крім північних районів) Астани Кремлю знадобиться угруповання в 300 тис.-500 тис. солдатів. Це при тому, що у війні з Україною РФ зараз задіяла 540 тис. особового складу. Виходячи з цього Коваленко впевнений: Росія не зможе сформувати потрібне угруповання для контролю Астани. Ба більше, за його словами, незважаючи на "не найкращий" стан казахської армії, армія Росії "з кожним місяцем" слабшає.
У зв'язку з цим він дійшов висновку: постійні погрози російських пропагандистів на адресу Казахстану на цьому етапі не несуть жодної практичної загрози.
"Росія не зможе витягнути ще одну війну, на яку їй знадобиться ресурсів не менше, ніж на війну в Україні. Але в середньостроковій перспективі не виключений варіант запуску Кремлем сценарію, згідно з яким для відволікання уваги від провалу в Україні може бути розпочато іншу війну, яка, на думку військово-політичного керівництва РФ, гарантує швидку перемогу", - акцентує експерт.
Нагадаємо, один із банків Казахстану - Freedom Bank - призупинив російські платежі, зокрема, зупинив роботу з платіжною системою "Золота корона". У Національному банку Казахстану заявили, що фінустанови другого рівня, будучи суб'єктами приватного підприємництва, самостійно оцінюють власні ризики й ухвалюють рішення про участь в іноземних платіжних системах.
