Китай розпочав дипломатичний наступ проти ядерної зброї США, стрімко зміцнюючи свій власний ядерний потенціал.
Як пише Financial Times, Пекін, єдиний із п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, який зобов’язався не використовувати ядерну зброю першим, закликав у Женеві інших виконати цю обіцянку, а також засудив домовленості Вашингтона щодо стримування атак на своїх союзників.
"Дипломатични наступ"
У своїй офіційній пропозиції Китай заявив, що ядерна політика "невикористання першим" (No first use, NFU - УНІАН) все більше стає важливим консенсусом і пріоритетом у міжнародному контролі над озброєннями. Але офіційні особи США та їхніх союзників, а також аналітики заявили, що пропозиція Пекіна та засудження США та їхніх союзників були спробою притупити критику Заходу щодо нарощування власної ядерної зброї.
Китай подав проект тексту договору або декларації про "незастосування першими" членами Ради Безпеки до комітету, який збирається в Женеві для підготовки оглядової конференції для Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Пекін також назвав "серйозними порушеннями" Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) захист, який США пропонують європейським союзникам згідно з угодами про розподіл ядерної енергії в НАТО та азіатським союзникам під його ядерною парасолькою, і вимагав їх скасування.
Китай розширює ядерні можливості
Водночас Китай розширює свій арсенал ядерних боєголовок і модернізує сили для їх доставки. Це кроки, які, на думку деяких іноземних чиновників, можуть перетворити країну на ядерну державу нарівні зі США та Росією.
Пентагон прогнозує, що до 2030 року арсенал Китаю зросте до понад 1000 діючих ядерних боєголовок, що вдвічі перевищує поточну оціночну кількість і в чотири рази перевищує кількість, яку він оцінював до початку нарощування близько шести років тому.
Останніми роками Пекін також будує ракетні шахти та розгортає більше підводних човнів, які можуть нести ядерні боєголовки, що дає йому більше можливостей запускати ядерну зброю миттєво, а не просто як удар у відповідь після удару.
Ці зміни викликали дебати серед китайських та іноземних ядерних експертів щодо того, чи може країна змінити власне зобов’язання "не застосовувати першим" і стратегію забезпечення своєї оборони за допомогою мінімального ядерного стримування до більш наполегливої позиції.
Такі підозри викликані відсутністю прозорості, оскільки Пекін відмовляється брати участь у механізмах контролю над озброєннями, які включають обмеження або перевірку власного арсеналу.
Минулого місяця Китай призупинив переговори зі США щодо контролю над ядерною зброєю.
"Китай прагне відвернути міжнародний тиск щодо приєднання до офіційних переговорів щодо контролю над ядерними озброєннями. Пекін також завойовує моральну позицію, просуваючи NFU в усьому світі, усвідомлюючи проблеми, з якими стикаються інші ядерні держави, приймаючи таку політику", - сказав Чжао Тонг, старший науковий співробітник мозкового центру Carnegie.
У Вашингтоні заявили, що "швидке і непрозоре нарощування" Пекіном більш універсального ядерного арсеналу поставило під сумнів цілі, що стоять за його пропозицією, особливо тому, що він відмовився від змістовних дискусій щодо контролю над озброєннями, зниження ризику або навіть власної політики невикористання першими.
"У цьому контексті пропозиція Китаю, яка послідувала за припиненням двосторонніх консультацій, схоже, є спробою усунути відповідальність за його небажання брати участь у дискусіях по суті", - сказав представник Держдепу.
Лайл Морріс, старший науковий співробітник Центру аналізу Китаю Інституту політики азіатського суспільства, сказав, що США "ніколи не погодяться" на пропозицію Китаю не використовувати першим "через його бажання гнучко реагувати на ядерні загрози Вашингтону та нашим союзникам".
"Враховуючи наші розширені ядерні зобов’язання перед союзниками, для Вашингтона немає політичного сенсу йти на таку поступку, особливо враховуючи непрозорий характер нарощування ядерної зброї Китаєм", - сказав Морріс.
Аналітики кажуть, що Велика Британія та Франція так само навряд чи погодяться, оскільки здатність відповісти на звичайну атаку за допомогою ядерної зброї була для них навіть важливішою через їхні слабкіші звичайні можливості порівняно зі США.
"Це прикро, оскільки позитивна відповідь на пропозицію Китаю, навіть якщо вона не отримає прямого схвалення, призведе до ізоляції Росії та сприйметься як позитивний крок неядерними сторонами ДНЯЗ", - сказав Девід Каллен, директор відділу ядерної інформації групи Service.
Як реагує Москва
Після того, як у лютому Китай вперше висунув ідею договору NFU, Росія заявила, що цю ініціативу необхідно "розглядати в загальному контексті військово-політичних реалій та у зв’язку з іншими значними факторами, які впливають на міжнародну безпеку та стратегічну стабільність".
Відповідь Москви показала, що ця пропозиція несумісна з російською доктриною, яка дозволяє першим застосувати ядерну зброю у відповідь на звичайну атаку, яка "загрожує безпеці держави", сказав Вільям Альберк, співробітник Центру Стімсона у Вашингтоні.
Під час свого повномасштабного вторгнення в Україну Росія робила ледь приховані натяки на потенційне використання ядерної зброї, щоб стримати західні країни від озброєння Києва передовою зброєю.
Але аналітики вважають, що зусилля Китаю щодо ядерної дипломатії сприяють багатьом країнам, окрім постійних членів Ради Безпеки.
"Це спроба купити добру волю міжнародної спільноти, і, відверто кажучи, вона працює", - сказав Девід Санторо, президент Тихоокеанського форуму, науково-дослідного інституту політики на Гаваях і співорганізатор неофіційного американо-китайського діалогу щодо ядерної політики.
"Більшість країн стурбовані Росією та Північною Кореєю. Але мало обговорюється ядерна експансія Китаю. Тож вони справді добре справляються", - додав Санторо.
Контроль за ядеркою - останні новини
Як повідомляв УНІАН, раніше представник Державного департаменту США з питань контролю над озброєннями Пол Дін закликав Китай та Росію відповідати заявам Америки та інших країн про те, що лише люди, а не штучний інтелект, прийматимуть рішення щодо розгортання ядерної зброї.
За його словами, Вашингтон взяв на себе "чітке та тверде зобов'язання" про повний контроль над ядерною зброєю з боку людини, також це зробили Франція та Велика Британія.
