11 березня у столиці Саудівської Аравії відбудуться переговори між Сполученими Штатами Америки та Україною. Чи стануть вони початком врегулювання, чи ще одним етапом дипломатичного тиску?
Американська сторона заявляє, що головною метою зустрічі є створення "основ для мирної угоди та початкового припинення вогню". І те, що США очікують почути від України, вже відомо: готовність до припинення вогню як першої фази на шляху до всеохоплюючого миру.
Українська сторона вже оголосила свій план, мова йде про тимчасове припинення обстрілів, зокрема енергетичної, критичної інфраструктури і на морі. Але чи буде вважати американська сторона це достатнім? Велике питання.
План української сторони зрозумілий. Умовно кажучи, продемонструвати перші кроки, і у разі, коли Росія відмовиться, показати, що саме Москва не хоче миру, а ніяк не Київ.
Але те, що Росія навряд чи на це погодиться - сто відсотків.
Збитки, які РФ може завдавати Україні, в тому числі її енергетичній інфраструктурі, і особливо в умовах обмеження розвідувальних даних від американської сторони, значно переважають.
Що стосується угоди про корисні копалини, є багато інформації, нібито американська сторона вже вважає, що перший варіант угоди не є достатнім, і умови можуть бути погіршені. Але, в будь-якому випадку, вже зрозуміло, що США прив’язують цю угоду до готовності починати реальні мирні перемовини з Росією. Відповідно, це головний чинник, який буде визначати готовність (в трактовці Трампа) України до реального перемир’я. На які поступки, зокрема територіальні, вона готова піти.
Звичайно, Київ буде намагатися говорити про гарантії безпеки, проте вже зрозуміло, що американська сторона не готова їх надавати.
Спочатку вимагатимуть сісти за стіл перемовин з росіянами, йти на певні поступки першими, а вже потім, можливо, розпочинати розмову про якісь гарантії безпеки.
До того ж, угода про природні ресурси, з точки зору Трампа, і є такими гарантіями безпеки.
Загалом, думаю, перемовини будуть складними. Саме тому радники прем’єр-міністра Великобританії, як повідомляла британська преса, у Києві консультували українську делегацію. Наразі все залежить від рівня дипломатичного хисту та здібностей української сторони, щоб продемонструвати свою готовність до перемовин і запевнити в цьому американську. З іншого боку, важливо не піти на ті вимоги, які абсолютно суперечать нашим національним інтересам. Мова, наприклад, про визнання окупованих територій російськими.
11 березня нас чекає лише перший раунд. Далі все залежатиме від цих попередніх консультацій.
На мій погляд, головне – не зіпсувати остаточно відносини зі США, щоб Трамп не казав, мовляв, він намагався, однак саме Україна не хоче мирних перемовин (на що він і натякав).
Успіхом буде підписання рамкової угоди про природні ресурси саме в тому вигляді, який збиралися підписувати у Вашингтоні. Це буде чіткий сигнал, що США переконалися в готовності України сідати за стіл перемовин. Якщо план припинення вогню в небі та на морі буде прийнятий американською стороною, це також буде безперечним успіхом України, оскільки нам це вигідно. Також нам потрібно переконати США та продемонструвати їм, що саме росіяни не готові припинити бойові дії і не зацікавлені в мирній угоді.
Якщо ж у Джидді буде повторення скандальної вашингтонської історії, якщо ні до чого не домовляться, то це погано. Умови припинення військової допомоги з боку США та припинення надання розвідданих – сто відсотків не на користь Україні, і ми це вже бачимо.
Максим Ялі, професор кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій ДУ "Київський авіаційний інститут"
