Група держав Європейського Союзу з дипломатичними представниками в Білорусі та делегація блоку в Мінську рекомендуватиме кілька шляхів протидії режиму Олександра Лукашенка, зокрема, розширення санкцій щодо президента.
Як повідомляє Radio Free Europe/Radio Liberty, документ "Доповідь керівників місій ЄС: огляд обмежувальних заходів ЄС проти Білорусі в лютому 2021 року" мають обговорити у Брюсселі найближчими тижнями. При цьому немає гарантій, що всі положення обов'язково погодять.
Документ визначає чотири різні шляхи, якими може піти Брюссель щодо Білорусі: "Чекай і дивись", "Прагматичний еквівалент", "Рішуче продовження погіршення відносин" і "Майже повне замороження відносин".
- Перший варіант передбачає продовження чинного підходу до білоруського питання з поступовим запровадженням санкцій. Так, після репресій проти протестувальників в рамках трьох окремих санкційних раундів наприкінці 2020 року ЄС уже наклав візові заборони та заморозив активи семи компаній і 88 осіб, серед яких власне й сам Лукашенко та його син.
- Другий шлях пропонує "мовчазну дипломатію, місію високого рівня в Мінськ / запрошення на нейтральну територію, підтримку пропозиції про посередництво, згоду на розмову з режимом та вступ у своєрідний діалог в ОБСЄ, вступ у переговори на високому рівні з Росією та США щодо посилення зовнішнього тиску, пропозицію консультативної місії ЄС / спеціального представника ЄС для Білорусі".
- У третьому варіанті мова йде про збільшення санкцій щодо фізичних і юридичних осіб та зниження рівня дипломатичних відносин, а також про "підтримку порушень кримінальних та інших справ за національним законодавством у державах-членах ЄС проти винуватців тортур та нелюдського поводження".
- Найсуворішим є четвертий шлях, а саме майже повне заморожування відносин, тобто розрив дипломатичних відносин, виведення послів держав-членів ЄС, жорсткий санкційний режим щодо промислових галузей, заборона на продаж єврооблігацій. Також можливі мораторій на участь Білорусі у структурах "Східного партнерства" та офіційне визнання уряду в еміграції.
У документі зазначаються й кроки, які білоруська влада повинна зробити, щоб відновити так званий "змістовний діалог з ЄС". Зокрема, припинення будь-яких зловживань правами людини та репресій проти незалежних ЗМІ й представників громадянського суспільства.
Читайте такожЛукашенко назвав умову для своєї відмови від влади (відео)Європейський Союз також вимагає від Мінська звільнити та реабілітувати політичних в'язнів, виплатити їм фінансові компенсації. Окрім того, влада Білорусі має забезпечити вільні та чесні вибори під спостереженням ОБСЄ й "створити безпечні умови для повернення осіб, які перебувають у політичному та вимушеному вигнанні".
Керівники місій пропонують Брюсселю розглянути питання про розширення санкцій, якщо ці ключові вимоги ЄС не будуть виконані.
Раніше Європейський Союз уже називав президентські вибори 9 серпня в Білорусі "ані вільними, ані чесними" і заявляв, що Лукашенко "не має демократичної легітимності".
Вибори та протести в Білорусі: що відомо
- 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. За офіційними даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тихановську - 10,1%.
- Після оголошення результатів виборів країну охопили акції протесту. Силовики затримували учасників мітингів та застосовували до них силу, влада відкривала політично вмотивовані справи проти опозиціонерів.
- Лукашенко неодноразово заявляв, що ситуацію в Білорусі розхитують ззовні, зокрема з Польщі, Литви, України та США.
- В Євросоюзі не визнали результатів виборів і вирішили запровадити санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за фальсифікацію результатів голосування та застосування насильства проти незгодних.
- 23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.
- Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська, яка була змушена виїхати до Литви через політичні переслідування, попросила ОБСЄ посприяти її поверненню на батьківщину.
