Дуже жорстка виборча кампанія у Туреччині пов'язана з тим, що саме зараз існує найвищий шанс опозиції здобути перемогу – настільки близькі рейтинги у ключових кандидатів на пост президента країни. Буквально напередодні голосування вони перебувають у рамках статистичної похибки.
А головна інтрига пов'язана із тим, що це найвищий шанс опозиційного кандидата перемогти у першому турі. І з цією інтригою пов'язані, наприклад, такі кроки Ердогана перед виборами, як різке підняття – на 45% - зарплат бюджетникам. Це – спроба заручитися їхньою підтримкою.
По-перше, враховуючи, що основний електорат Ердогана живе якраз не у великих містах, не в столиці, не в Стамбулі, а у віддалених селах, у регіонах, то цей фактор для нього особисто набуває важливого характеру. Річ у тім, що в таких регіонах роботи менше й рівень зарплат нижчий. Держслужба – чи не єдиний вид гарного заробітку.
По-друге, саме держслужбовці складають кістяк виборчих комісій, беруть участь у підрахунку голосів. Тому такий крок Ердогана можна розцінювати як політичну технологію, яка, за умов жорсткої боротьби "ніздря в ніздрю" може забезпечити завдання мінімум – не допустити, щоб опозиційний кандидат переміг у першому турі. Та й у другому це теж гратиме на руку чинному президенту.
Ще один цікавий момент цієї виборчої кампанії – заява про втручання у неї росіян. Вона пов'язана з кількома епізодами. По-перше, через вкид проти одного із противників Ердогана на нинішніх виборах, кандидат змушений був залишити виборчі перегони – не витримав війни компроматів. При цьому провідний кандидат від опозиції, головний суперник Ердогана Кемаль Киричдароглу натякнув, що за цим може стояти Росія.
Ще один цікавий момент цієї виборчої кампанії – заява про втручання у неї росіян. Вона пов'язана з кількома епізодами
По-друге, я сам бачив ролик, на якому вже Киричдароглу, який є прихильником проєвропейського курсу країни, виступає за скасування реформ, які провів Ердоган для посилення позицій президента, обіцяє віддати частину повноважень парламенту для збалансування гілок влади, раптом визнає анексію Росією Криму, Абхазії, Осетії… Тобто людина, яка постійно заявляє про західний курс, раптом каже таке, чого навіть Ердоган собі не дозволяв. Але це виглядало настільки реалістичним, що я був шокований. Дуже важко було зрозуміти, що це дипфейк.
По-третє, все це розганялося російськими телеграм-каналами, іншими соцмережами. Тобто не важко було зрозуміти, звідки "вуха стирчать". Водночас люди, які не володіють критичним мисленням, або які не хочуть перевіряти інформацію, можуть у такі фейки повірити. А в умовах жорсткої боротьби кандидатів за пост президента Туреччини це може стати вирішальним фактором.
Заява Киричдароглу, спрямована на Росію, – це удар на упередження, це попередження РФ, щоб вона не втручалася. Але йде брудна боротьба, і Росія справді може підіграти Ердогану, взявши "удар" за ці звинувачення на себе. Звісно, прямо не визнаючи провину, адже довести її юридично неможливо.
І якщо вибори не закінчаться першим туром, то до другого варто чекати ще більшого напруження.
Максим Ялі, кандидат політичних наук, академік Академії політичних наук України, професор Національного авіаційного університету
