Віктор Ющенко дав, так би мовити, “симетричну відповідь” тезам Тимошенко, висловленим у Страсбурзі... Першу частину доповіді Президент витратив на пояснення, що таке інфляція. Просто Стефаник... Коротко, сильно і страшно...
Думка
Віктор Ющенко дав прес-конференцію. Дав, так би мовити, “симетричну відповідь” тезам Тимошенко, висловленим у Страсбурзі. Послухати Президента, крім преси, прийшли не лише “технічний апарат” Президента із його головою Віктором Балогою та ЄйЦістами, а й секретар РНБО Раїса Богатирьова.
Спочатку нам показали сюжет про те, як виплатили громадянам заощадження і як зросли ціни на споживчий кошик. Першу частину своєї доповіді Президент витратив на пояснення, що таке інфляція.
Просто Стефаник, а не Віктор Андрійович... Коротко, сильно і страшно. “Інфляція – це такий сліпий податок. (Пауза). Безжалісний податок. (Пауза). Він не бачить, де бідний, де багатий, але найсильніше б’є по бідних”. Президент так і сказав: усі працюючі стали бідніші на 10%, вказавши, що людина недоотримала 36 гривень. Я не рахувала точно, скільки раз було вжито слово “інфляція” за п’ятнадцять–двадцять хвилин президентського виступу – може, десять, може, тридцять. Економісти кажуть, що з екранів телебачення Президентові повторювати це магічне слово не варто, бо вона від цього ще більше розкручується.
До популярної фінансової проповіді додалася критика браку фахової політики, секторальних реформ, а також легке ретро – усе це, мовляв, ми вже проходили на початку 1990-х років. “І у деяких політиків коротка пам’ять”.
Хто ці “деякі політики”, стало зрозуміло, бо на завершення Віктор Андрійович дав жовту картку уряду і сказав, що всім нам слід підтримати ефективний спосіб боротьби із інфляцією.
Ще було питання про приватизацію Одеського припортового і про Фонд держмайна... Віктор Андрійович спочатку пояснив, чому саме не слід приватизувати Одеський припортовий. Досить переконливо пояснив. Правда, чому керівництво Фонду держмайна не змінюється, – не пояснив, точніше не переконливо. Чим така мила президентському серцю соціалістка Семенюк-Самсоненко, ми можемо тільки здогадуватися. Просто приватизація – справа уряду...
Віктор Андрійович довго розповідав, про те, що перед тим, як щось приватизувати, має бути створена концепція приватизації. Перепрошую, група, яка створює концепцію приватизації створена Президентом при ньому ж іще на початку лютого. Де концепція? Три місяці минуло, вони казали, що це зробиться швидко. Де?
Було у Віктора Андрійовича й кілька питань для лірики. Я би дискваліфікувала колег, які дають Президенту можливість поговорити про його сентименти до села. Пане Президенте, ми все про вас знаємо. Ви праві, для нас село має бути тим самим, що для Росії газ. Щоправда, російський президент теж багато розповідає про свою любов до газу...
Третю частину прес-конференції я б назвала найбільш щирою. Сміливець наш Президент. Знаєте, чому? Ось Леонід Кучма, може, й не дуже поважав парламент, але якось не виказував тої неповаги публічно, а надто до тих, хто допоміг прийти йому до влади. А тут реформа Конституції 2004 року у викладі Президента звучить так: великі реформатори зробили ходову авантюру, яка порушила дисбаланс влади. (І нагадаємо, що тим самим це допомогло стати Президентом Вікторові Андрійовичу). Президент пояснив усім нам, що сильна президентська влада – це добре, а парламентаризм це також добре, але всьому свій час, бо ж не може інституція нестабільності будувати стабільну державу. І тут не можна з ним не погодитися... Щоправда, забагато було різких висловлювань на адресу парламентарів.
Віктор Андрійович довго пояснював, що він не за президентську і не за парламентську форму, він за баланс влади. А віднайти цей баланс може Національна конституційна рада, створена ним, Президентом, а не якась там тимчасова спеціальна комісія, сформована в парламенті. “Сили, які стоять за цим гаслом, мають осмілитись і винести з-за кущів той проект, який вони вже написали. Їм тимчасова комісія спеціальна потрібна, щоб замилити авторство», – сказав Президент, наголосивши, що він знає, хто автор відповідних змін, і пообіцяв назвати прізвища пізніше, якщо в цьому буде потреба. Я б і сама не проти побачити, проект, який створили ті політичні сили в кущах. Хотіла б, бо мені важко повірити у життєздатність Національної конституційної ради без Партії регіонів, всіляких сиріт і мусіяк. І решти, хто звідти ще не пішов, але незабаром піде.
Під час своєї “страсної” прес-конференції Ющенко двічі “побачив ріжки” і сказав про це, хоч і алегорично. Один раз у тих, хто стоїть за небажанням ліквідовувати Тендерну палату, а другий – у тих, хто стоїть за бажання створити тимчасову спеціальну комісію.
У кінці він, на прохання свого прес-секретаря, усіх нас великодньо привітав і побажав усіх гараздів.
Маша Міщенко
