Після нетривалого затишшя на валютному ринку України серед банкірів та фінансових експертів знову виникли розбіжності в думках про оцінку курсової політики, що проводиться Національним банком.
Як відомо, наприкінці жовтня на міжбанківському ринку вартість американського долара досягала 7 гривень, а за готівковий долар в обмінних пунктах просили навіть по 7,40-7,50 гривень. Такі різкі стрибки долара, природно, закидали керівництву НБУ, який нерегулярно проводив доларові інтервенції на міжбанківському ринку. Над головою Володимира Стельмаха почали сходитись грозові хмари і навіть заговорили про його близьку відставку. Але після розмови Президента з головою Нацбанку Стельмах залишився на своєму місці, а Національний банк став щодня виходити на міжбанківський ринок. У результаті долар почав дешевшати, і останніми днями його курс коливається на рівні близько 5,80 грн/дол. – як на міжбанківському, так і на готівковому ринку. Щоправда, котирування купівлі й продажу готівкового долара зблизились впритул, і купити його зараз в обмінниках майже неможливо. Через це в країні знову підняли голову валютні міняйли.
І тут досить несподівано з критикою політики Володимира Стельмаха виступив голова Ради Національного банку України Петро Порошенко. В ході банківського форуму в четвер у Києві він завив, що без поліпшення торгового та платіжного балансів вважає недоцільною тривалу стабілізацію курсу гривні. «Розраховувати на більш-менш стратегічну перспективу підтримки стабільності (курсу гривні – автор) тільки через механізм використання резервів та валютних інтервенцій – це короткозоро, небезпечно для країни і, зрештою, якщо не працюватимуть митні тарифні обмеження, то економіка сама себе захистить через обмеження курсу, які рано чи пізно будуть застосовані, і я в цьому великої трагедії не вбачаю», - пояснив свою точку зору Порошенко.
Він також висловився проти надмірного зміцнення курсу, у тому числі й значно нижче ніж 6 гривень за долар. При цьому глава Ради Нацбанку підкреслив, що зараз він виступає проти різкого зміцнення так само, як він раніше виступав проти різкої ревальвації курсу в поточному році, що призвело до втрати понад 9 млрд. дол. золотовалютних резервів країни й дестабілізувало валютний ринок.
Таким чином, Петро Порошенко чітко дав зрозуміти, що за теперішніх економічних умов він вважає за необхідне не тримати незмінним курс гривні, більше того - не ревальвувати гривню, а навпаки - девальвувати її.
Звичайно, багатьма в Україні така заява голови Ради НБУ буде сприйнята з обуренням. Зокрема, перспектива падіння гривні не потішить утримувачів гривневих депозитів. А станом на 1 листопада цього року обсяг депозитів фізичних осіб у національній валюті становив 196,0 млрд. грн., юридичних осіб – 134,9 млрд. грн. (сумарно – 330,9 млрд. грн.). Окрім того, девальвація гривні завдасть збитку й тим, хто має кредити в доларах або євро – як серед населення, так і в бізнесі. Також послаблення національної валюти призведе до збільшення інфляції за рахунок подорожчання імпорту.
Проте з огляду на економічні інтереси, тим більше в умовах кризи, що загрозливо набирає обертів, послаблення національної валюти виглядає доволі виваженим заходом. У такий спосіб можна поліпшити умови для вітчизняного експорту і взагалі для національного товаровиробника, а імпортерам, навпаки, «перекрити кисень». Такий метод у світовій економічній практиці не новий, і зараз багато країн або вже вдалися до девальвації своїх національних валют, або подумують про такі заходи.
Наприклад, голова центробанку Китаю Чжоу Сяо Чуань не відкидає можливості зниження курсу юаню для стимулювання експорту та економічного зростання. Про це Чжоу Сяо Чуань нещодавно заявив журналістам у кулуарах наради голів центробанків у діловій столиці Бразилії. І така заява пролунала при тому, що китайський експорт окупував сьогодні весь світ, а золотовалютні резерви Піднебесної за своїми розмірами упевнено посідають перше місце в світі й становлять майже 2 трильйони доларів.
До подібних заходів нещодавно вдалася й Росія. З ранку 11 листопада російський Центробанк демонстративно знизив курс рубля до кошика валют на 30 копійок. Це було наслідком наради прем`єр-міністра Володимира Путіна з міністрами з питань економіки, банкірами й керівниками правоохоронних органів, що відбулася 10 листопада. При цьому голова Банку Росії Сергій Ігнатьєв підтвердив, що Банк згоден з перспективами поступової девальвації російського рубля.
У країнах Прибалтики, ймовірно, також зважаться на подібний крок. Литва, Латвія й Естонія можуть вдатись до девальвації своїх національних валют, ризикуючи тим самим затримати своє входження в зону євро - повідомило агентство Bloomberg з посиланням на прогноз фахівців з Bank of America Corp. Лондонський аналітик Bank of America Девід Хонер вважає, що у прибалтійських країн є два варіанти зниження інфляції: девальвація національних валют, що затримає запровадження євро, або глибокий економічний спад. «Я думаю, країни Балтії відкладуть вступ до зони євро», - зробив висновок експерт.
Пригадаємо ще дві відомі обставини. По-перше, як обурювалися уряди європейських держав (особливо нервував французький президент Николя Саркозі) у зв`язку із швидким зростанням євро, що спостерігалося останніми роками, до долара, що гальмувало європейський експорт та діяло на користь американських експортерів. По-друге, - про те, що одним з дійових кроків подолання Великої депресії, здійсненим американським президентом Рузвельтом, була девальвація долара на 40% у відношенні до золота.
Ну і, нарешті, пригадаємо також, що українська економіка почала вперше за весь період незалежності рости тільки в 2000 році (зростання реального ВВП в 2000 році – 105,9%, в 1999 році – 99,8%, в 1998 році – 98,1%), після того, як гривня девальвувала у 1998-1999 роках в 2,7 раза – до курсу 5,3-5,4 грн/дол. І саме різке ослаблення гривні стало тоді головним поштовхом до відродження вітчизняної промисловості.
Тому вчорашня заява Петра Порошенка за сьогоднішніх умов виглядає цілком логічною. Витрачання Нацбанком валютних резервів на підтримку курсу гривні на нинішньому рівні, чим він зараз і займається, виглядає дуже ризикованим. Адже резервів може просто не вистачити (навіть з добавкою 16,5 млрд. дол. від МВФ), а що потім? А потім може відбутися некерований обвал гривні до таких відміток, у порівнянні з якими нинішні прогнози деяких експертів про курс 9-10 грн/дол. здаватимуться дуже делікатними...
Юрій Глухов
