Глава Міністерства внутрішніх справ Анатолій Могильов народивпросто приголомшливу ідею, як знизити рівень насильства з боку співробітників правоохоронних органів. Міністр наказав видавати всім затриманим (під розписку, ніяк не інакше!) "Пам`ятку для затриманих осіб", де будуть перераховані статті Кримінального кодексу з санкціями за порушення прав людини. Цікаво, що саме людина, про затримання якої, буває, і родичам не відразу повідомлять, повинен з цим чтивом робити? Сидячи в кутузці, криваві соплі виданим папірцем витирати?
І що найцікавіше, деяким правозахисникам ідея роздавати затриманим «листи щастя» від Могильова прийшлася до душі. Так, голова правління Міжнародної ліги захисту прав громадян України Едуард Багіров заявив, що поява "Пам`ятки для затриманих осіб" безпосередньо не пов`язана із смертями затриманих в столичних РВВС, але завдяки їй "повинна зменшитися кількість тортур, насильства і незаконних методів ведення слідства".
Не мені, певна річ, змагатися в оцінці міліції і її перспектив з такими відомими людьми. Але я, наприклад, в перелік обов`язкових для своїх дітей правил поведінки на вулиці включила і таке: ніколи не провокуй людини у формі. І так само вчинив багато хто з моїх знайомих.
Звичайно, хочеться вірити, що в міліції зустрічаються люди, здатні неупереджено розібратися в ступені провини затриманого, а не тільки брати хабарі за відкриття-закриття справ. Що вони захочуть дотримувати права людини, навіть якщо ця людина не зовсім адекватна, п`яна, або просто роздратована необгрунтованим, на її думку, затриманням. Хочеться вірити. Але кількість повідомлень про «природні смерті» затриманих у відділеннях міліції (навряд чи в пресу потрапляють усі випадки) якось не викликає бажання особисто знайомитися із способом спілкування, прийнятим у наших правоохоронців. А щоб мої рідні чи друзі ставали частиною такої статистики, хочеться ще менше.
Ось тільки один випадок з життя: мужик в маршрутці пив пиво. Звичайно, це неправильно. Звичайно, частина пасажирів обурювалася. І, звичайно ж, не варто було через цю грішну пляшку сваритися з двома накачаними хлопцями в штатському, які назвалися міліціонерами. Але... відважувати плюхи з розмаху за розпивання пляшки пива... надягати на людину наручники... відпихати від нього його вагітну дружину, не дивлячись, куди жінка може «приземлитися»...
Справедливості ради треба сказати, що думки пасажирів щодо цього неподобства розділилися найкардинальнішим чином. Половина вимагала у самопроголошених правоохоронців показати документи (або хоч би назватися) і повідомити, в яке відділення вони збираються доставити «злочинця» в наручниках . Друга ж скандувала: «Мочіть козла»! Чи варто казати, що рекомендаціям другої половини вартові порядку послідували з радістю, тоді як вимоги першої просто проігнорували.
Цікаво, пан Могильов дійсно вважає, що від його «неандертальців» можна відбитися якимсь папірцем? Ні, якщо цей папірець – посвідчення міністра внутрішніх справ, – тоді звичайно. А якщо це просто роздруківка статей з Кримінального кодексу «нанесення побоїв карається штрафом до 850 гривень» – даруйте, це просто смішно. Скоріше, за таку спробу додатково кілька разів «отоварять» – щоб «дуже розумного» з себе не корчив. І доводь потім, що не сам себе покалічив, заздалегідь побивши до напівсмерті все відділення, включаючи начальника і чергового на вході.
Ні, пане міністр, в процесі, так би мовити, «персонального спілкування» зупинити жлоба з дубиною, який вважає, що має право карати і милувати, можна тільки одним способом. Продемонструвати йому перетворення пристойного громадянина на відморозка, готового рвати горло зубами. Щоб серйозно почав боятися за цілісність свого організму тут і зараз, а не абстрактних «службових розслідувань», під час яких своїх не здають. Але чи багато громадян на таке здатні?
Вам, пане міністр, не завадило б нарешті зрозуміти, що українці не просто не люблять міліцію, не просто не сподіваються одержати допомогу від правоохоронців. Все набагато гірше: значна частина українців перестала бачити в міліціонерах осіб, здатних мислити і адекватно реагувати на розумні аргументи. Ваших підлеглих населення починає сприймати як примітивних хижаків з акулячими інстинктами: спершу порвемо, а там розберемося. І якась частина нормальних, відповідальних і адекватних міліціонерів на загальне ставлення до вашщих підлеглих, даруйте, не впливає. Отже, краще б ви самі «перебили» своїх «акул» замість того, щоб пропонувати людям папірці, якими, нібито в них можна розбудити совість. А то людській спільноті, знаєте, властиво організовувати облавні полювання, і звірів-людоїдів знищувати. Без поблажливості і жалості. Краще не доводьте.
Віра Сорока
P.S. Ділова порада: відвідайте дружню Грузію і повчіться у колег, як слід реформувати првоохоронні органи. Правда, це порада скоріше не вам, а вашому головному начальникові.
