Фахівці Лундського університету у Швеції здійснили прорив у трансфузіології, пояснивши, чому стандартні тести на групу крові можуть помилятися. Про це повідомляє видання SciTechDaily.
Групи крові визначаються антигенами на поверхні еритроцитів, які допомагають імунітету розрізняти "свої" та "чужі" клітини. Як йдеться у матеріалі, раніше вчені не могли зрозуміти, чому у людей з однаковою групою кількість цих молекул може відрізнятися в тисячі разів.
"Це важливо, бо якщо у клітині лише кілька сотень молекул групи крові замість тисячі чи навіть мільйона молекул, існує ризик, що вони можуть пропустити у тесті сумісності крові, що впливає на безпеку переливання", – пояснює Мартін Л. Олссон, професор трансфузійної медицини.
Генетичні "перемикачі"
За наявними даними, виявили особливі білки – транскрипційні фактори. Вони працюють як молекулярні вимикачі, що регулюють активність генів. Саме вони відповідальні за рідкісну групу крові Хелгесона, з низьким рівнем білка CR1, яку мають лише 1% людей.
Джилл Сторрі, співавторка дослідження, розповіла історію відкриття:
"Маргарет Хелгесон була медичним технологом у Міннеаполісі в 1970-х роках, яка намагалася знайти сумісну кров для пацієнта, що потребував переливання крові. Незважаючи на всі зусилля, вона не змогла знайти відповідних одиниць крові. У відчаї вона перевірила власну кров і, на свій подив, виявила співпад".
Еволюційний захист
Використовуючи обчислювальний конвеєр, створений аспіранткою Глорією Ву, вчені відобразили майже 200 сайтів зв’язку між 33 генами груп крові. Виявилося, що причина варіанту Хелгесона – у зміні ділянки ДНК, де має зв’язуватися транскрипційний фактор (молекулярний "перемикач").
Цікаво, що низький рівень певних молекул у крові – це не просто збій, а спосіб виживання. На думку дослідників, цей генетичний варіант частіше зустрічається у жителів Південно-Східної Азії, оскільки він заважає паразитам проникати в організм.
"Тепер ген просто працює без діла. У нашому дослідженні ми також показали, що цей генетичний варіант частіше зустрічається у тайських донорів крові порівняно зі шведськими, що логічно, адже ми знаємо з попередніх досліджень, що нижчий рівень CR1 захищає від малярії", – зазначив Олссон.
Команда планує використати ці дані для створення нових ДНК-чіпів, які зроблять лабораторні аналізи та переливання крові максимально безпечними.
Новини науки
Раніше УНІАН писав про нове дослідження, яке розкриває властивості риб'ячого жиру на мозок людини. Виявилось, за певних умов він може навіть перешкоджати одужанню після травм. Вчені дослідили, як риб’ячий жир допомагає мозку відновлюватися після травм. Під час експериментів на мишах вони вивчали вплив тривалого вживання омега-3 на реакцію судин мозку на легкі, але повторювані удари по голові. Особливу увагу приділили тому, як дієта активує сигнали, що відповідають за стабільність кровообігу та швидкість загоєння.
