Є такий досить старий анекдот. Зустрілися якось двоє знайомих і розмовляють.
- Я чув, що ви виграли в лотерею 2 тисячі доларів. Це правда?
- Правда. Тільки не у лотерею, а в преферанс. І не 2 тисячі, а 200 доларів. І не виграв, а програв.
А днями Міністерство економіки України опублікувало на своєму сайтімакроекономічний прогноз на 2011 рік в конкретних цифрах і коментарях.
«Зростання інвестиційного попиту, активність на світових ринках, а також зростання купівельної спроможності населення унаслідок проведення зваженої державної політики регулювання оплати праці, сприятимуть прискореному зростанню обсягів виробництва майже у всіх видах економічної діяльності. В цілому темпи зростання обсягів промисловості становитимуть (у 2011 році) близько 6%», - наголошується, зокрема, у повідомленні міністерства про очікувані показники з промисловості.
Також в даному документі йдеться про те, що зростання реального ВВП в 2011 році становитиме 4,5%, а інфляція - 8,9% (у 2010 році - 3,7% і 12% відповідно). Ще в Мінекономіки повідомили, що приріст імпорту товарів і послуг в 2011 році прогнозується на рівні 11,4%, експорту - на 10,3%, негативне сальдо зовнішньої торгівлі очікується на рівні - $2,5 млрд.
Ну і так далі... Загалом, текст вийшов вельми солідний – мабуть, над ним старанно трудився протягом декількох тижнів якийсь відділ Мінекономіки.
Наприкінці ж даного повідомлення сказано ще і таке: «Ризиками прогнозу є можливі зміни в зовнішньоекономічній кон`юнктурі, зниження обсягів надходжень як іноземних, так і внутрішніх інвестицій, а також ризик імпортованої інфляції».
І в цьому короткому, без всяких цифр, реченні криється головне. Причому, саме з цього і треба було починати, а всі приведені макроекономічні показники, та ще і вказані з точністю до знаку після коми, можна було не давати взагалі – тому що вони не вартують і виїденого яйця.
В економічному відомстві, ймовірно, мали б знати, що, наприклад, експорт з України формує в різні роки близько 50-60% ВВП. Також чиновники Мінекономіки зобов`язані мати на увазі, що експорт, наприклад, продукції металургійної і хімічної галузей промисловості становить близько 40% від всього експорту товарів і послуг.
Тому тільки зростання світових цін на сталь і хімічні добрива, скажімо, на 40-50% при незмінному у фізичних величинах експорті даної продукції забезпечить Україні надбавку до реального ВВП на 8-10%. І навпаки, зниження світових цін на експортну продукцію приведе до відповідного падіння економіки України.
Наприклад, у 2004 році за рахунок стрімкого підвищення світових цін на сталь експорт тільки чорних металів виріс по відношенню до 2003 року на 60%, що і стало причиною тодішнього рекордного зростання ВВП – на 12%. Заслуги українського уряду в досягненні даного економічного рекорду не було ніякої.
А з літа 2008-ого до зими 2009-ого року чорні метали, навпаки, подешевшали на світових ринках більш ніж в два рази, тому в Україні і трапився в 2009 році обвал ВВП на 15%.
При цьому від української влади в даному процесі, знову таки, практично нічого не залежало.
Тому будувати якісь точні розрахунки на віддалене майбутнє про динаміку експорту і імпорту, промислового виробництва і ВВП України – справа абсолютна марна. І можна привести безліч прикладів того, як Мінекономіки видало раніше якісь прогнози, а вони потім не збувалися і близько.
Пригадаємо, наприклад, як весною 2007 року тодішній міністр економіки Анатолій Кінах розповідав, що до кінця року негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами скоротиться до $2,6-2,8 млрд. після рекордного дефіциту в 2006 році – $6,66 млрд.
Що ж вийшло з цим зовнішньоторговельним показником за підсумками 2007 року насправді? А вийшло, що негативне сальдо торгівлі товарами в 2007 році не тільки не зменшилося, а встановило новий рекорд, збільшившись майже в два рази – до $11,4 млрд. Ця цифра в 4 рази перевищує прогноз Кінаха.
Або ще один приклад - з прогнозом міністра економіки Арсенія Яценюка. У лютому 2006 року в його відомстві теж щось порахували і, міністр заявив, що ВВП у 2006 році виросте на 2,4%. Тоді як насправді економіка виросла в 2006 році на 7,3% - «помилочка», як бачимо, в 3 рази.
Ось і у випадку з нинішнім прогнозом Мінекономіки, напевно, відбудеться щось подібне. Причому, в двох вищенаведених прикладах колишні міністри економіки значно помилилися в своїх прогнозах навіть в ті періоди, коли ніяких економічних криз не було і близько. Протягом вже двох останніх років світова економіка проходить дуже важкі випробування. Причому, професор економіки Нью-Йоркського університету і Нобелівський лауреат Нуріель Рубіні, який безпомилково передбачив початок світової кризи в 2008 році пророкує найближчим часом нові потрясіння. Якщо ж прогнози зарубіжних експертів про другу хвилю світової кризи найближчим часом збудуться, то ціни на сировину знову різко впадуть (як у 2008 році), унаслідок чого промислове виробництво і ВВП України в 2011 році підуть в глибокий мінус.
Або, навпаки, світова економіка почне швидко відновлюватися, унаслідок чого сильно підвищаться ціни і попит на метали. При такому сценарії промвиробництво в Україні може збільшитися в 2011 році на 15-20%, а ВВП на всі 10%.
Тому можна однозначно стверджувати, що згадані прогнози Мінекономіки на 2011 рік не вартують і ламаного гроша, а чиновники цього міністерства на чолі з Василем Цушком лише дарма просиджують штани, обчислюючи якісь конкретні показники на майбутнє.
Якщо повернутися до розказаного на початку анекдота, то можна уявити собі таку ситуацію. Років так через п`ять, коли Цушко вже і забуде, що він колись працював міністром економіки, у нього зав`яжеться невимушена розмова з якимсь знайомим, і той у нього, між іншим, запитає:
- А чи виріс ВВП в 2011 році на 6%, як ти передбачав у вересні 2010-го?
Екс-міністр почухає потилицю і з хитрою усмішкою відповість:
- Так, було діло. Тільки не ВВП, а промислове виробництво. І не на 6%, а на 4%. І не виросло, а впало.
Олександр Безкоровайний
