Того самого дня, коли міністр оборони Єжель у відрядженні в Криму, змахуючи скупу чоловічу сльозу, зажадав перевзути солдатика, у якого продірявилися чоботи (телеканал “Інтер» показав, що зажадав). Того самого дня, коли голова СБУ Валерій Хорошковський перед кінокамерами перебирав довгими пальцями з красивими нігтями дуже секретні папери, розповідав, що ці самі папери містять імена співробітників СБУ 70-х років і їх хотів вкрасти історик Забілий... (Треба подзвонити Забілому і запитати, чи правда, що він хотів розкрити імена сексотів, і якщо так, то що саме він хотів з ними потім зробити – вбити чи з`їсти). Того самого дня президенти двох «процвітаючих» країн, що зливаються в стратегічному екстазі, вирішили взяти участь в автошоу...
Чом би заради дружби не відзначити сто років з дня автопробігу Санкт-Петербург – Москва – Київ, час є, бюджет практично «бездефіцитний», а в грошах хлопці не обмежені. Навіщо нашому лідерові українська химерна дійсність, якщо можна весело «зависнути» з нянею Вікою та Дімою Маліковим (пробіг двох лідерів супроводжувала зіркова тусовка), а потім поговорити з російським колегою і показати, що не ликом шитий, і в нього теж є раритетна «Перемога», не проста, а шоколадного кольору. Віктор Янукович і Дмитро Медведєв виїхали з Брянської області і через 40 км заїхали на центральну площу вже українського райцентру Глухів. Скільки коштував тюнінг автомобіля українському лідерові, журналісти не з`ясовували. Так само як і не з`ясовували, скільки коштувала сама піар-акція. Літаки, приїзд офіційних делегацій, ремонт дороги. Ну, а російські журналісти, зі свого боку, таким вже давно не цікавляться.
А тепер легкі враження від телеінтерпретації події російськими телеканалами. Під час проїзду російською територією Медведєв зустрічався з ветеранами РФ. І тут і сміх, і гріх. Я розумію, що перед пробігом по селах маршрутом проходження проїхалися люди з російської Адміністрації президента, покрутилися, ветеранів підготували. Тому коли ветерани в камеру дякують президентові Медведєву за простоту і кажуть, що «їх щока зберігає тепло його щоки, після того, як він 9 травня доторкнувся до них у Кремлі», - це звучить щиро. Але коли вони при цьому дарують йому сувенір – кришталеву дорогу «державу», мимоволі думаєш, скільки ж їм довелося переплавити кришталевих люстр і скласти своїх пенсій, щоб зробити на замовлення такий подарунок їх президентові. Звісно, це по-російськи – “все проп`ємо, гармонь лишимо” – я сама така. Але, сподіваюся, що адміністрація Медведєва хоча б відшкодувала витрати ветеранам на кришталеву державу.
Найбільше розчулення викликав у мене в`їзд до українського райцентру, зокрема російського президента. «Людей же скільки, – сказав Медведєв, у салоні своєї «Перемоги», оглядаючи ріденькі лави зустрічальників, пізніше він напише про тисячі радісних очей жителів України в своєму твіттері http://twitter.com/kremlinrussia. Журналіст телеканалу «Росія», який знімав це, бадьоро рапортував, що саме в цьому місті був підданий анафемі Мазепа і що хоч дехто і хотів його обілити, але не вийде. Тепер стало зрозуміло, чому пробіг завершили саме в Глухові - щоб пригадати про Мазепу. (Журналіст не став заглиблюватися і говорити, що митрополит Яворській, якого змусили вимовити церковне прокляття, наступного дня далекоглядно написав про ті біди, які чекають Росію через безбожного царя Петра).
Але, повертаючись до «радісних людей». Одну таку дуже «радісну» глухівчанку записав той же телеканал. Власниця жіночого дещо пропитого басу, одягнена випадково в найсвятковіший із своїх халатів, радісно гундела в камеру телеканалу «Росія», що «эти помаранчевые ее просто замахлевали». Колоритна тітонька, а головне – радісна. Що й казати, Глухів непогано закінчив свою роботу останнього на маршруті потьомкінського села. Окрім радісних людей, які три години простояли в очікуванні президентів, їх окремо зустрічав хлопчина у формі НКВС СРСР. Спеціально полізла по сайтах і перевірила, так і є, це була форма НКВС – червоний околиш і синій кашкет. Вічний офіцер НКВС – подарунок українському президентові на українській землі від організаторів акції. І гідне закінчення перформенсу.
Маша Міщенко
