Президент Білорусі Олександр Лукашенко таки здався – чого й слід було чекати. Незважаючи на його гучні обіцянки не допустити обвалу національної валюти, Національний банк Білорусі з 11 травня відмінив рекомендаційні обмеження зі встановлення банками курсів угод з купівлі-продажу іноземної валюти з населенням. Тоді як раніше білоруські банки повинні були продавати валюту населенню по курсу, що перевищує курс Центробанку не більше ніж на 2%
Кажучи зрозумілою мовою, Нацбанк Білорусі, нарешті, визнав, що він не в силах що-небудь зробити, і офіційно визнав могутню девальвацію білоруського рубля на готівковому ринку. В обмінних пунктах країни американський долар за одну мить подорожчав приблизно на третину: з недавнього офіційного курсу в 3 тис. білоруських рублів за долар до 4 тис. рублів.
Треба сказати, що цей крок білоруської влади співпав за часом із заявою глави російського Мінфіну Олексія Кудріна про те, що Росія не має наміру виділяти Білорусі стабілізаційний кредит зі свого бюджету, і що Мінськ цього року може розраховувати не на 3 млрд. дол., а лише на 1 млрд. з Антикризового фонду ЄврАзЕс. Таким чином, надія Лукашенко на порятунок національної валюти за рахунок отримання великого московського кредиту не справдилася.
До згаданого рішення Національного банку в Білорусі існували паралельно три валютні курси: офіційний курс; курс на міжбанківському валютному ринку – на 70% вищий від офіційного; неофіційний («сірий») курс готівкового ринку – на 30% вище офіційного.
Тепер легальний валютний курс на готівковому ринку зрівнявся з «сірим», але ніхто не може дати гарантії, що цей курс протримається довго, оскільки Нацбанк Білорусі оголосив, що не має наміру продавати тверду валюту комерційним банкам для продажу населенню в обмінниках. А попит на долари і євро на готівковому ринку не знизився: білоруси як і раніше штурмують обмінні пункти і готові купувати валюту навіть за новим курсом. Тобто, зберігаються передумови до подальшої девальвації білоруської гривні.
Крім того, білоруський Центробанк не вирішив питання про повну девальвацію своєї національної валюти. Він, зокрема, так і не змінив офіційний курс, а білоруські підприємства, що працюють на експорт, зобов'язані продавати 30% іноземної валютної виручки за офіційним курсом. Таким чином, ситуація на валютному ринку Білорусі ще далека від спокійної.
Зараз, певна річ, багатьох хвилює питання, чи не загрожує й українській гривні повторення сценарію обвалу білоруського рубля. Думки вітчизняних експертів на цей рахунок, висловлені ними в ході опитування Інституту Горшеніна, неоднозначні.
З одного боку, більшість з опитаних експертів вважають, що економічна ситуація в Україні набагато краща, ніж у Білорусі. Золотовалютні резерви у нас ростуть і досягли зараз докризових розмірів. Крім того, в Україні останнім часом доходи населення підвищуються дуже низькими темпами, близькими до інфляції, тоді як Лукашенко різко підвищив соціальні стандарти в Білорусі під торішні президентські вибори (вони відбулися в грудні). Тому з погляду економіки, хоча загрози для стабільності гривні й існують, але вони поки відносно невеликі.
З іншого боку, деякі експерти вважають, що українська національна валюта може зазнати девальвації, скоріше, не з економічних, а з політичних причин. «Якщо ви питаєте про здоров'я гривні – то вона буде здорова. Резерви у нас ростуть, девальвація може відбутися тільки з політичних мотивів», - заявив, наприклад, парламентарій і екс-міністр фінансів Сергій Терьохін.
Проте, економічна ситуація в Україні в аспекті причин, що підштовхують національну валюту до девальвації, вельми схожа на білоруську. Так, однією з головних причин падіння білоруського рубля стало дуже швидке зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами. У 2010 році цей показник склав 9,6 млрд. дол., що на 32,7% більш ніж у 2009 році. А за перші три місяці 2011 року негативне сальдо досягло 2,8 млрд. дол., що в 2,5 раза перевищує величину у відповідному періоді минулого року.
В Україні спостерігаються такі самі тенденції. У 2010 році негативне сальдо торгівлі товарами у нас склало 9,3 млрд. дол., збільшившись у порівнянні з 2009 роком в 1,6 раза. За січень-березень нинішнього року цей показник дорівнював 3,1 млрд. дол., що в 2,3 раза перевищує відповідну торішню цифру.
Отже, якщо в Україні не відбудеться істотного поліпшення в економіці, то імпорт все сильніше обганятиме експорт, що рано чи пізно теж неминуче приведе до девальвації гривні. А якихось позитивних зрушень в економічній ситуації в країні немає - економічні реформи, оголошені новою владною командою, поки що пробуксовують.
Більш того, ситуація навіть погіршується. Наприклад, директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек днями заявив, що в Україні спостерігається погіршення інвестиційного клімату.
«Навпаки, інвестиційний клімат погіршав. Корупція як була, так і залишилася. Крім того, наші клієнти говорять про те, що на місцях чиниться величезний тиск на бізнес через різні інспекції (санітарні, податкові, екологічні і т.п.)», – розповів він.
Якщо ж говорити про політичні причини можливої майбутньої девальвації гривні, то в цьому ракурсі також нічого хорошого чекати не доводиться. Оскільки політична обстановка в Україні і зараз зовсім не ідеальна, а вже в найближчому майбутньому мабуть її подальше загострення.
Нагадаємо, на 14 травня підприємцями оголошений «День гніву». Причому, планується, що ця протестна акція буде безстроковою. Крім того, 19 травня в столиці почнеться ще Весняний марш протесту. Відомо, що протестувальники вимагатимуть, крім усього іншого, відставки уряду Азарова.
Таким чином, білоруський сценарій для української гривні цілком навіть можливий – як з економічної, так і з політичної точок зору. Питання тільки в термінах.
Ігор Котович
