День святих мучениць Віри, Надії, Любові

У II столітті, за царювання імператора Адріана (117-138 рр.) в Римі жила благочестива вдова Софія (ім'я Софія значить премудрість). У неї були три доньки, що мали імена головних християнських чеснот: Віра, Надія і Любов. Будучи глибоко віруючою християнкою, Софія виховала доньок в любові до Бога, учивши не прив'язуватися до земних благ. Слух про приналежність до християнства цього сімейства дійшов до імператора, і він побажав особисто побачити трьох сестер і матір, що виховала їх. Всі четверо з'явилися перед імператором, не боячись сповідали віру в Христа.

Здивований сміливістю юних християнок, імператор відіслав їх до одного язичника, якому наказав переконати їх відректися від віри. Проте всі доводи язичницької наставниці виявилися марними, і сестри-християнки не змінили своїх переконань. Тоді їх знову привели до імператора Адріана, і він став настирливо вимагати, щоб вони принесли жертву язичницьким богам. Але дівчатка з обуренням відкинули його наказ.

Тоді розгніваний Адріан наказав піддати дітей різним тортурам, після чого їх убили.

Відео дня

Святу Софію не піддали тілесним мукам, але прирекли її на ще сильніші душевні муки від розлуки із замученими дітьми. Страждальниця поховала останки своїх доньок і два дні не відходила від їх могили. На третій день Господь послав їй тиху кончину і прийняв її багатостраждальну душу в небесні обителі. Свята Софія, зазнавши за Христа великі душевні муки, разом з доньками прилічена Церквою до лику святих.

Постраждали вони в 137 році. Старшій, Вірі, тоді було 12 років, другій, Надії, - 10, а молодшій, Любові, - лише 9 років. Мощі святих мучениць з 777 року покояться в Ельзасі, в церкві Ешо.