Офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею затвердив своєю постановою Кабінет міністрів, повідомляється на урядовому порталі.
Українська буква Aа відповідатиме латинській Aа, Бб - Bb, Вв - Vv, Гг передається латинською Hh, Ґґ - Gg, Дд - Dd, Ее - Eе, Єє - Ye (на початку слова. Наприклад: Єнакієве - Yenakiieve), ie (в інших позиціях. Наприклад: Короп’є - Koropie, Гаєвич - Haievych), Жж - сполученням Zh zh, Зз - Zz, Ии - Yy, ІІ - Ii, Її - сполученням Yi (на початку слова. Наприклад: Їжакевич - Yizhakevych), i (в інших позиціях. Наприклад: Кадиївка - Kadyivka, Мар’їне - Marine), Йй - Y (на початку слова. Наприклад: Йосипівка - Yosypivka), i (в інших позиціях. Наприклад: Стрий - Stryi, Олексій - Oleksii).
Кк передається латинською Kk, Лл - Ll, Мм - Mm, Нн - Nn, Оо - Oo, Пп - Pp, Рр - Rr, Сс - Ss, Тт - Tt, Уу - Uu, Фф - Ff, ХХ - Kh kh, Цц - сполученням Ts ts, Чч - сполученням Ch ch, Шш - сполученням Sh sh, Щщ - сполученням Shch shch, Юю - сполученням Yu (на початку слова. Наприклад: Юрій - Yurii), іu (в інших позиціях. Наприклад: Корюківка - Koriukivka), Яя - сполученням Ya (на початку слова. Наприклад: Яготин - Yahotyn), ia (в інших позиціях. Наприклад: Феодосія - Feodosiia).
Буквосполучення "зг" передається латиницею як "zgh", на відміну від "zh", що відповідає українській букві "ж".
М`який знак (Ьь) та апостроф ( `) латиницею не передаються.
