Виставка "Алфавіт, метелики й шахи", привезена в британську столицю директором Петербурзького музею письменника Тетяною Пономаревою, розповідає про три різні іпостасі Набокова: Набокова-ентомолога, Набокова-укладача шахових завдань і Набокова-творця власної азбуки, в якій кожна буква не тільки має своє, особливе, властиве лише письменникові, написання, але й колір.
Фотограф Державного Ермітажу Юрій Молодковець відобразив деякі експонати й фрагменти інтер`єрів Зимового палацу, що нагадують про два улюблені набоківських мотиви - метеликів і шахи. Фотографії шахових плиток підлоги, орнаментів у вигляді метеликів нерідко виглядають як картини, тоді як метелики, намальовані науковим ілюстратором Наталією Флоренською, виглядають, навпаки, як фотографії. Флоренська зобразила ті види метеликів, про які Набоков згадує у своїх романах "Пнін", "Лоліта", "Блідий вогонь", "Ада", "Справжнє життя Себастьяна Найта", а також у численних віршах і листах.
Дизайнер Мітя Харшак "відкрив" набоківський алфавіт. Проаналізувавши рукописи Набокова, він створив якийсь "середній" варіант написання Набоковим кожної букви. Деякі з набоківських букв нагадують шкільні прописи, тоді як деякі завершуються несподівано витонченими розчерками.
З роботами Харшака повинні були бути сусідами твори Олександра Флоренського, присвячені колірному сприйняттю букв. Набоков у своїх автобіографіях писав, що кожна буква представляється йому "забарвленою" у певний колір, причому аналогічні букви в англійській та російській мовах у нього далеко не завжди співпадали. Флоренський створив "веселку Набокова", в якій у кожної букви є своє місце, відповідно до набоківського опису.
За матеріалами ИТАР-ТАСС
