У Нижньодністровському національному природному парку (Одеська область) помітили рідкісну чаплю руду. Науковці вважають, що побачити цього птаха - завжди велика подія.
Як розповів орнітолог, кандидат біологічних наук Сергій Курочкін, серед густих очеретяних хащ Нижнього Дністра живе одна з найвишуканіших мешканок парку - чапля руда.
"Тиха королева очеретів Нижнього Дністра… Вона трохи менша за сіру чаплю, проте вирізняється шляхетним забарвленням: каштаново-руді відтінки на грудях і шиї поєднуються з попелясто-сірою спиною, утворюючи дивовижний візерунок", - розповів науковець.
Руда чапля - майстер маскування. Завмерши серед очерету з витягнутою шиєю, вона стає схожою на стебло й може годинами чекати на здобич. Раціон цього птаха складається з риби, амфібій, комах, ракоподібних і дрібних ссавців.
Гніздо руда чапля будує з тростини переважно в заростях очерету. У кладці - від 3 до 5 яєць ніжно-блакитного кольору. У висиджуванні та вигодовуванні пташенят беруть участь обидва птахи.
Збереження популяції рудої чаплі в Нижньодністровському парку, каже Курочкін, напряму залежить від підтримання природного водного режиму річки Дністер.
"Без екологічних попусків із Дністровського водосховища плавні пересихають, втрачаються місця гніздування, а чисельність виду скорочується", - пояснив орнітолог.
За його словами, вид належить до рідкісних у Європі, його чисельність скорочується через втрату водно-болотних угідь, а в Україні дивовижний птах включений до Червоної книги. Основні загрози для неї в Україні - це меліорація, осушення плавнів, антропогенний тиск та зміни гідрологічного режиму Дністра.
"Вид є індикатором стану екосистеми: наявність рудої чаплі свідчить про збереженість та багатство очеретяних біотопів. Зустріч із рудою чаплею — завжди подія. Вона уособлює велич природи та водночас її крихкість", - наголошує Курочкін.
Інші новини екологї
У Національному природному парку "Тузлівські лимани" (Одеська область) на узбережжі Чорного моря помітили рідкісного шуліку чорного. Птах занесений до Червоної книги України. Найвпливовіший фактор, який до цього призвів − відстріл птахів під час полювання на пернату дичину. Крім того, люди знищують шулік і їхні гнізда, плутаючи рідкісних птахів з яструбами.
Шуліка чорний харчується мертвими тваринами й рибою та не становить загрози свійським птахам.
