Головною метою законопроекту про податок на виведений капітал є створення сприятливого інвестиційного клімату для інвесторів, які готові інвестувати прибуток в Україну, а не репатріювати його.
Так прокоментувала УНІАН перший заступник генерального директора, фінансовий директор ПРАТ «Смарт-Холдинг» Юлія Кір'янова звернення українського бізнесу до президента України Петра Порошенка з проханням внести найближчим часом на розгляд парламенту законопроект про податок на виведений капітал, аби цей податок міг запрацювати з 1 січня 2019 року.
За її словами, законопроект спрямовано, в першу чергу, на спрощення правил податкового обліку на підприємствах, що передбачає зниження адміністративного навантаження на бізнес.
«Менеджмент отримає можливість заощадити час і ресурси, наприклад, для підвищення операційної ефективності бізнесу, пошуку нових ринків збуту, запуску нових товарів і т. д. Крім цього, зміщення акценту з оподатковуваного прибутку на обмежений перелік оподатковуваних операцій може посприяти підвищенню якості фінансової звітності, оскільки у підприємств буде менше стимулів для маніпуляцій у балансі та звіті про фінансові результати», - зазначила Кір'янова.
Вона також підкреслила, що цей законопроект, по суті, пропонує почати з нуля відносини між бізнесом і державою – всі накопичені податкові збитки безповоротно втрачаються.
«Ефект даної реформи для великого бізнесу, який регулярно декларує оподатковуваний прибуток, поки складно оцінити. Найімовірніше, він буде різноспрямованим. У короткій та середньостроковій перспективі можуть виграти ті підприємства, чия бізнес-модель орієнтована на реінвестицію прибутку для подальшого розвитку на ринку України», - сказала перший заступник генерального директора, фінансовий директор ПРАТ «Смарт-Холдинг».
Прикладів впровадження податку на виведений капітал, за словами Кир'янової, дуже мало. З одного боку, даний законопроект, можливо, залучить інвесторів, які готові інвестувати прибуток в Україну. З іншого боку, є побоювання, що ця реформа може спричинити за собою зменшення податкових надходжень для держави і, як наслідок, стрімке зростання дефіциту бюджету. В умовах відсутності відповідних компенсаторів такі процеси можуть підірвати макроекономічну стабільність в країні і припинити зростання української економіки.
«Будь-яка системна ініціатива пов'язана з ризиками. У нашому випадку необхідно розуміти, що зараз лише обмежена кількість країн запровадили подібну модель оподаткування (Естонія, Латвія). Отже, ми обмежені в можливостях оцінки як позитивних, так і негативних наслідків цієї реформи на прикладі інших (в ідеалі – співставних за розмірами з Україною) економік. По-перше, в разі прийняття законопроекту, бізнесу необхідно буде в черговий раз навчати персонал, адаптувати систему бухгалтерського і управлінського обліку, а також нести додаткові ризики, пов'язані з помилками при переході на кардинально нову систему податкової звітності. По-друге, з огляду на часом досить інноваційні підходи органів ДФС, будь-які платежі на користь нерезидентів, зокрема таких як консалтинг, маркетинг, реклама і управлінські послуги, можуть бути інтерпретовані як дивідендний платіж, який підлягає оподаткуванню податком на виведений капітал. По-третє, ставка на залучення іноземних інвестицій також може не зіграти, адже, в кінцевому підсумку, мета більшості інвесторів – репатріація прибутку», - зазначила Кір'янова, додавши, що Україна вже багато років практикує різні види обмежень на репатріацію капіталу, тому даний законопроект не убезпечить іноземних інвесторів від проблем з виведенням своїх грошей з України. Крім того, на її думку, поліпшення інвестиційного клімату нерозривно пов'язане з ефективною та справедливою судовою системою, реформа якої, на жаль, поки що тільки починається в Україні.
Крім того, як зазначила Кір'янова, Україна має визначитися з обраним вектором, а саме - імплементацією правил БЕПС (BEPS, Base erosion and Profit Shifting), які впроваджує все світове співтовариство, або йти своїм шляхом, відмінним від світових трендів.
Як повідомляв УНІАН, у жовтні 2017 року Кабінет міністрів підтримав законопроект про введення податку на виведений капітал, який передбачає оподаткування не прибутку, а дивідендів та прирівняних до них доходів, за ставками 15% та 20%, відповідно.
Президент України Петро Порошенко сподівається на введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток з 1 січня 2019 року, вважаючи його нетривіальним рішенням для прискорення економічного зростання нашої країни.
У той же час, ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд виступив проти введення цього податку без компенсації втрат держбюджету.
За оцінками експертів, введення податку на виведений капітал замість існуючого в Україні податку на прибуток у перший рік призведе до втрат бюджетних доходів у розмірі від 1,2% до 1,5% ВВП, що становить від 37 до 47 млрд грн.
Довідка УНІАН. «Смарт-Холдинг» - одна з найбільших промислово-інвестиційних груп України. Інтереси групи зосереджені в галузях, які є ключовими для економіки країни. Підприємства «Смарт-Холдингу» інвестують в об'єкти гірничо-металургійного та нафтогазового комплексів, банківського сектора, сільського господарства, суднобудування і нерухомості. Бенефіціаром компанії є Вадим Новинський.
