На сторінках інтернет-видання «Ліга Бізнес Інформ» вийшов авторський блог доцента Університету державної фіскальної служби України, кандидата юридичних наук Андрія Гмиріна. Науковець аналізує масштаби, причини й наслідки тіньової економіки України, звертається до міжнародного досвіду боротьби з ухиленням від сплати податків і пропонує власний рецепт вирішення проблеми.
Проголошений урядом Рік детенізації економіки України не справдив оптимістичних очікувань, пише експерт. За різними оцінками, від 30 до 50% вітчизняного бізнесу і далі ухиляються від сплати податків, сидячи на різноманітних «схемах» чи ховаючи капітал в офшорах. Державні органи оперують показниками тінізації в межах 15%-38% ВВП. Міжнародні аналітки, зокрема, австрійський економіст Фрідрих Шнайдер, говорять навіть про 52,8% тіньового ВВП України. Чимало наших підприємців отримують відшкодування ПДВ, на яке не мають законного права.
Андрій Гмирін зазначає, що саме внаслідок тінізації економіки державній скарбниці щороку бракує коштів на підтримку медицини, освіти, комунальної сфери, соціальні виплати тощо. І це мусять розуміти ті підприємці, котрі ухиляються від сплати податків. Водночас і держава повинна розуміти, чому бізнес іде в тінь, і мотивувати його працювати прозоро.
За словами експерта, головними чинниками, які сприяють тінізації економіки, є тотальна корупція в держорганах, неефективне регулювання економіки, її криміналізація, низька правова й податкова культура, обтяжливі податки, засилля бюрократичних органів, відсутність довіри бізнесу до держави і навпаки.
Андрій Гмирін наводить приклади того, як саме діють нечесні підприємці, які намагаються сплатити якомога менше податків до державної скарбниці. А дехто навіть «заробляє» на відшкодуваннях державою фіктивного ПДВ.
Чи не найбільше схем «скруток» пов`язано з виробництвом і продажем сільськогосподарської продукції, говорить експерт, посилаючись на дані податківців. Через використання тіньових схем у роботі агросектору у сегменті рослинництва бюджет втрачає щороку мільярди гривень коштів. Час від часу силові органи звітують про закриття чергового «конвертаційного центру», але проблему це не вирішує.
«Мої опоненти можуть закинути: мовляв, у благополучних країнах Європі, Азії, Америці теж є тіньовий бізнес. Є, але масштаби інші. Скажімо, у Польщі частка тіньової економіки протягом 1991-2015 років складала 25,1%, у Японії – 10,4%, у США – 8,3%. Успішнішою за всіх тут виявилася Швецарія, де в податковій тіні перебуває лише 7,24% бізнесу. Це дослідження МВФ. Світ давно винайшов дієвий рецепт детінізації підприємництва, який грунтується на ліберальній і гнучкій системі оподаткування, верховенстві законів і довірі між бізнесом і державою. І лише Україна вперто намагається вигадати власний велосипед», - пише дослідник.
Він погоджується з провідними європейськими науковцями, які говорять, що податковий тягар є одним із ключових демотиваторів для підприємців. Водночас, на думку Андрія Гмиріна, не існує прямого зв'язку між податковою моделлю, зокрема, й розміром податків, і прозорістю, успішністю економіки. Кожна модель має свої недоліки й переваги.
Система оподаткування України багато в чому схожа на європейські варіанти, говорить експерт. І пояснює: державну й місцеві скарбниці наповнюють надходження від ПДВ (становить 20%, у більшості європейських держав він коливається від 17 до 23%), податку на доходи підприємств (18%), ПДФО (18%), різноманітних акцизів та зборів. Щодо податку на прибуток і ПДФО – у багатьох країнах Європи їхня ставка диференційована, залежить від регіону і зростає разом зі збільшенням добробуту європейців. При цьому розмір податку на прибуток у ЄС зазвичай вищий, ніж в Україні. Наприклад, у Німеччині він дорівнює 30%, у Франції - 33%, в Бельгії - 34%.
«Різниця між нами й Заходом у тому, що ми маємо не чутливий до інтересів бізнесу механізм оподаткування, роздуту систему фіскальних органів і забюрократизоване адміністрування податків, корумповане судочинство тощо. Податкова система у нас має репресивний, а не стимулюючий характер. Не дивно, що за рівнем зручності сплати податків Україна посідає 65 місце зі 190 країн світу (звіт Price Waterhouse Coopers (PWC) «Оподаткування 2020»)», - констатує Андрій Гмирін.
Експерт переконаний, що проблему слід вирішувати не точково, а комплексно. Він пропонує власний алгоритм детінізації економіки. На його думку, для цього слід зробити наступне:
-лібералізовати систему оподаткування, знизивши ставки,
-запровадити економічні стимули для детінізації бізнесу,
-провести безумовну амністію тіньових капіталів,
-запровадити податок на виведений капітал,
-створити систему прозорого електронного адміністрування бізнесу на основі big data,
-законодавче заохотити бізнес до безготівкових розрахунків і поступове звужувати сферу дії готівкового обігу,
-реформувати податкові органи – створити єдину потужну службу на базі діючих Податкової та Митної служб, служб фінансового моніторингу, фінансового аудиту та фінансових розслідувань.
На завершення свого аналізу Андрій Гмирін називає позитивним прикладом ухвалений 17 грудня Верховною Радою законопроєкт № 3656, який серед іншого передбачає зниження ставки ПДВ з 20% до 14% для деяких видів сільськогосподарського виробництва. Самі автори документу вважають, що він позбавить багатьох бізнесменів необхідності за допомогою «скруток» мінімізувати свої податкові зобов`язання. Тобто, сприятиме детінізації аграрного сектору. Якщо зважити, що саме тут крутяться мільярди тіньових коштів, можемо отримати величезний бонус у вигляді бюджетних надходжень, зазначає науковець.
