Купівельна спроможність українців з початком повномасштабної війни кривавим російським агресором суттєво зменшилася. На неї тисне багато факторів, але ключовими залишаються інфляційні та девальваційні ризики. Іншими словами, товари та послуги стають дорожчими, а гривня по відношенню до іноземних валют – слабшою.
За даними Державної служби статистики, споживча інфляція у вересні в річному виражені сягнула майже 25 відсотків, а продукти та послуги подорожчали ще більше. При цьому національна валюта з початку року по відношенню до готівкового долара знизилася майже на 50 відсотків. Якщо ще у січні вартість одного долара становила близько 28 гривень, то вже у жовтні в обмінниках перевищує позначку в 41 гривню.
У Національному банку прогнозують, що інфляція цього року може досягти позначки в 30 відсотків і наступного року теж залишиться приблизно на цьому рівні. При цьому при розрахунках державного бюджету на наступний рік уряд спрогнозував подальше ослаблення гривні – до близько 42,2 гривень за долар, а наприкінці наступного року урядовці очікують, що вартість одного долара може наблизитися до 50 гривень.
Виникає одне просте запитання: як в таких умовах зберегти залишки своїх кревних від ненаситної інфляції та безжальної девальвації?
Експерти відповідають, що, на жаль, без ризику повністю захиститися від падіння купівельної спроможності неможливо. Однак існують два інструменти, які можуть допомогти частково пом’якшити ситуацію. Це банківські депозити та державні цінні папери, які в умовах війни отримали назву військових облігацій.
Це, здається, очевидні речі, але, на жаль, багато громадян не користуються ними. Про це говорить як статистика вкладених громадянами коштів на строкові депозити, так і у військові облігації.
Станом на початок вересня громадяни тримають на банківських рахунках понад 850 млрд гривень (з них строкові депозити – 290 млрд грн), а бізнес – майже 770 млрд грн (з них строкові депозити - 116 млрд грн). Водночас у держоблігаціях фізичні та юридичні особи тримають 30 і 65 млрд гривень відповідно.
Тобто лише 25 відсотків накопичень українці тримають на строкових депозитах, усі інші кошти (понад 1,2 трлн гривень) – лежать на звичайних банківських рахунках, на яких не нараховується жодних відсотків. Це означає, що ті українці, які тримають залишок своїх коштів на поточних рахунках, отримують лише збитки.
"Громадяни мають уважніше підходити до власних накопичень. Треба розділяти свої витрати, як мінімум, на два рахунки. Один – для поточних щоденних витрат. Інший має бути хоча б короткостроковий депозитний, щоб отримувати відсотковий дохід на залишок заощаджень. А ще краще – купити короткострокові військові облігації, щоб і заробити, і підтримати держбюджет, з якого фінансується армія", - розповів в коментарі УНІАН фінансовий експерт Дмитро Павленко.
Військові облігації
Купити зараз військові державні облігації – це не лише патріотичний крок і підтримка української економіки у цей складний час, але і достатньо вигідна інвестиція.
Мінфін пропонує дохідність по військовим облігаціям у національній валюті 16 відсотків річних на довготермінове вкладання (понад 1 рік) і 12 відсотків річних на короткотермінову інвестицію (3-6 місяці). Купувати також можна валютні облігації, ставка за якими коливається від 4 до 4,5 відсотків річних в залежності від терміну, на який планується купувати облігації. Усі залучені таким чином кошти йдуть на фінансування військових видатків, адже грантові та кредитні кошти міжнародних партнерів можемо витрачати лише на соціальні та гуманітарні потреби.
"В нас є декілька джерел фінансування бюджету. Основне джерело - це кошти міжнародних партнерів. Також бюджет наповнюють запозичення - військові облігації, які ми активно пропагуємо і розміщуємо", - підкреслив міністр фінансів Сергій Марченко.
Головною перевагою вкладень є те, що держава повністю гарантує повернення коштів, тобто це - найбезпечніший спосіб фінансового інвестування. Ще одна перевага - не потрібно сплачувати прибутковий податок з отриманих доходів на відміну від банківського депозиту, однак необхідно буде заплатити 1,5 відсотка військового збору.
Однак наразі такі привабливі умови вкладень не користуються широкою популярністю. Однією з причин такої ситуації може бути те, що консервативні українці ще не дуже звикли до цього інструменту. Щоб спростити громадянам цю можливість, з початку жовтня Міністерство цифрової трансформації та Міністерство фінансів відкрили можливість купівлі військових облігацій через додаток "Дія".
Для того, щоб це зробити, достатньо оновити у своєму смартфоні додаток до останньої версії, відкрити відповідний пункт та придбати бажану кількість облігації та вибрати зручний термін інвестування. Вартість однієї облігації становить 900 гривень.
"Облігації – це важливий інструмент підтримки економіки, можливість залучити кошти, щоб підтримати Збройні сили, соціальну та медичну сфери. В Україні крута культура донатити, а облігації – це щось середнє між донатами та депозитами. Адже коли ви купуєте облігації, ви отримаєте свої кошти назад через певний період і водночас підтримуєте сьогодні Збройні сили України, які активно деокуповують територію нашої країни", – сказав віце-прем’єр, очільник Мінцифри Михайло Федоров.
Можливості банківських депозитів
Банківський депозит залишається найпопулярнішим інструментом збереження власних заощаджень. По-перше, тому що мінімальна сума вкладу в більшості банків не перевищує п’ятисот гривень, а по-друге, покласти гроші під відсотки можна навіть не відвідуючи відділення банку, достатньо зайти в мобільний додаток. Тепер у цьому з ними будуть змагатися військові облігації.
Наразі банки пропонують вкладати гривневі депозити на рік за ставками від 5 відсотків до 19 відсотків річних. Пропозиції із найвищими відсотками можна побачити у менш надійних банків, які зараз потребують кошти для погашення дорогого рефінансування, яке фінансові установи брали до значного підвищення Національним банком облікової ставки.
Надійні великі вітчизняні та банки з іноземним капіталом дають не більше 9-12 відсотків річних на гривневі, до 2 відсотків на доларові та до 1,25 відсотка на депозити в євро. До речі, з вересня запрацювала можливість в багатьох банках оформити конвертаційний депозит строком на 3 місяці, який дає можливість придбати безготівкову валюту за приємнішим курсом, який на 10-15 відсотків дешевший за готівковий.
"Можна припустити, що ще одна опція придбання валюти зменшує потенційний спекулятивний тиск на формування "вуличного" курсу. У людей з’являється більше альтернативи – це, звісно, "плюс". Окрім того, купувати валюту та класти її на депозит доволі вигідно пересічним громадянам, адже сьогодні вони купують долар за досить вигідним курсом. Через три місяці люди зможуть зняти валюту й за потреби обміняти долар за ринковим курсом на момент зняття. Це хороший спосіб заощадити та зберегти свої гроші, а в деяких випадках і трішки примножити заощадження", - зазначила голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Відносним мінусом цього способу збереження коштів є те, що найвищі ставки можна отримати за депозитами, які не можна достроково розірвати та будь-якої миті забрати свої гроші. При цьому не варто забувати, що доходи за депозитами оподатковуються. Картину також затьмарює історичне порівняння: ще кілька років тому ставки за депозитами в Україні були вдвічі вищими за нинішні.
Ризики інвестування
Довіра громадян до національної банківської системи попри її стабільність та ліквідність в умовах війни, звичайно, бажає кращого. Адже багато хто обпікався на тому, що, здавалося на перший погляд, надійні банки ставали банкрутами та виходили з ринку протягом останніх тридцяти років. Громадяни при цьому, які мали більшу суму, ніж гарантована Фондом гарантування, втрачали кошти. Бізнес також зазнавав збитків, адже їх вкладення державою не гарантуються.
Однак останнім часом ситуація змінилася для громадян в кращу сторону. З початку війни Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплачує кошти громадянам у разі банкрутства банку у повному обсязі. На прикладі декількох виведених з ринку банків можна побачити, що з виплатою громадянам компенсацій у повному обсязі не має проблем. Однак варто пам’ятати, що бізнесу кошти ніхто не компенсує, тому їм у цьому плані варто обережно вибирати банки, в яких тримати власні кошти.
Що стосується військових облігацій, то гарантію виплат по ним держава дає як бізнесу, так і громадянам. Більше того, в останні роки немає жодної цивілізованої країни, яка відмовилася від внутрішніх зобов’язань перед своїми громадянами та оголосила дефолт. Єдина країна, яка це зробила у 1998 році – це була Росія. Тому ризики, звичайно, в будь-якому випадку варто враховувати, але він залишається не суттєвий.
При цьому експерти очікують, що в майбутньому держава може за аналогією конвертаційних депозитів запровадити конвертаційні військові облігації. Тобто громадянам можуть надати можливість купувати безготівкову валюту під купівлю держоблігацій.
"Безумовно, краще би лібералізувати ринок і відкрити можливість людям купувати безготівкову валюту без жодних додаткових умов. Однак в умовах поточної складної ситуації та невеликих розмірів золотовалютних резервів найближчим часом цього очкувати не варто", - підкреслив фінансовий експерт Павленко.
В умовах війни в українців залишаються можливості вкласти власні заощадження, щоб щось дійсно заробити на цьому без ризику втратити кревні. Основним завданням зараз є не заробіток, а захист поточної купівельної спроможності грошей на фоні зростання цін на товари і послуги і вартості життя в цілому.
Очевидно, що із сьогоднішніми депозитними ставками в банках після оподаткування не вийде повною мірою захиститися від інфляції. Проте і ризик втрати коштів мінімальний, адже усі вклади громадян гарантуються державою.
Своєю чергою військові облігації не оподатковуються, мають вищу відсоткову ставку, ніж депозити і завжди гарантуються державою у повному обсязі. Саме це їх робить станом на зараз найбільш вигідним варіантом вкладення серед усіх інших можливих з точки зору дохідності і рівня ризику. А ще це і допомога державному бюджету, адже усі залучені кошти витрачаються на оборонну і соціальну сферу, що наближає нашу перемогу у війні.
