В Україні продовжується війна, але приватні інвестори навіть в таких умовах готові фінансувати нові проекти в сфері енергетики, виробництва насіння та сигарет, пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За даними видання, минулого року валовий внутрішній продукт в Україні скоротився на 29,5%. "Проте поки на конференціях ламають голови над тим, скільки мільярдів доларів коштуватиме відновлення країни, американські фінансові групи, такі як BlackRock, заявляють про наміри інвестицій", - йдеться у статті.
Поки інвесторів можна порахувати на пальцях. Швейцарська корпорація продуктів харчування Nestlé планує вкласти 40 млн євро у розширення заводу з виробництва локшини швидкого приготування. Ірландська компанія Kingspan збирається протягом 5 років побудувати новий завод в Україні вартістю 200 мільйонів євро. Німецькі гіганти Bayer AG і Fixit також оголосили про мільйонні інвестиції. Нещодавно тютюнова корпорація Philip Morris заявила про намір збудувати нову фабрику з виробництва сигарет під Львовом.
Тютюновий гігант з перших днів повномасштабного вторгнення припинив своє виробництво в Харківській області з міркувань безпеки. Адміністративна будівля на території колишнього заводу зазнала пошкоджень в результаті ракетного удару. Відновлення своїх потужностей важливе для компанії. В охопленій війною країні зараз майже кожна третя продана пачка сигарет вироблена нелегально. Проте в своїх інтерв’ю представники Philip Morris більше акцентують увагу на підтримці української економіки.
"Ця інвестиція є сильним сигналом впевненості в українській економіці, українському народі та в майбутньому України", — зазначив Массімо Андоліна, президент європейського регіону Philip Morris International.
Нова фабрика, вартістю 30 млн доларів, буде розташована на заході України, неподалік від Львова. Очікується, що вона задовільнить внутрішній попит і вироблятиме близько 10 мільярдів сигарет на рік. У компанії кажуть, що нове місце обирали з міркувань безпеки для співробітників та їхніх сімей. В цьому регіоні ракетні удари були менш інтенсивними з початку вторгнення.
"Наше рішення призупинити виробництво в Харкові з першого дня вторгнення пояснюється прагненням забезпечити безпеку нашого персоналу там", — каже Андоліна. Він наголосив на зусиллях корпорації з переміщення співробітників у ті райони України, що менше постраждали від війни, а також за кордон. Варіант будівництва нової фабрики у Польщі, тобто у безпечнішій місцевості, тютюнова корпорація відхилила. "Наше рішення інвестувати в нове виробництво в Україні відповідає нашому бажанню, щоб продукція для внутрішнього ринку вироблялася всередині країни", — говорить він, додаючи, що цей крок також має на меті стати сигналом для інших компаній з-за кордону інвестувати в Україну.
За інформацією Frankfurter Allgemeine Zeitung, багато компаній вже напоготові. Одним із прикладів є німецький виробник будівельних матеріалів Knauf. Компанія втратила своє підприємство у Донецькій області, в яке було інвестовано 200 млн євро. Проте керівництво компанії говорить, що Knauf має намір побудувати новий завод в Україні, як тільки дозволять умови. Наразі поставки для внутрішнього ринку надходять із заводу під Києвом, який було спочатку призупинено, а потім знову запущено в середині 2022 року. Knauf також розмірковує над участю у реконструкції соціальних об’єктів, таких як дитячі садочки, школи, лікарні тощо.
Виконавчий директор Українського агентства із залучення інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач називає суму в 400 млн доларів іноземних інвестицій, залучених лише у 2022 році. Вона не враховує інвестиції Bayer на 60 млн доларів у новий насіннєвий завод та 30 млн доларів від Philip Morris.
Проте це цифри неспівмірні, якщо порівняти із загальною сумою збитків, заподіяних інфраструктурі України, внаслідок військової агресії Росії. За оцінками Київської школи економіки, ця сума становить 144 млрд доларів. У Сергія Цівкача є довгий перелік галузей, куди він хотів би залучити іноземних інвесторів. Серед них озброєння, металургія, сільське господарство, енергетика, фармацевтика, логістика, деревообробка та ін. Окрім цього, під час війни продовжується приватизація майна, що зараз знаходиться в державній власності. Це дозволить також залучити додаткове фінансування.
Українська влада робить багато для того, щоб заспокоїти побоювання інвесторів. Це стосується не лише можливих збитків від війни. На порядку денному також стають старі проблеми: бюрократія, складне податкове адміністрування та корупція. Наприкінці червня Зеленський оголосив про створення спеціального суду для позовів від іноземних інвесторів. Корумпованим суддям у майбутньому загрожує до 15 років позбавлення волі. Крім того, українські інвестори тепер можуть застрахувати до 90% потенційних збитків від військових ризиків. Франкфуртський банк розвитку ProCredit, який здійснює банківські операції в Україні, став першим бенефіціаром пропозиції Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (MIGA), члена групи Світового банку.
Попередньо Україна досягла згоди з G7 та ЄС щодо інвестиційних гарантій. Угода передбачає довгострокові та "доступні" позики від міжнародних фінансових організацій, таких як Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку.
"Зрозуміло, що в нинішній ситуації велика кількість іноземних компаній ще не готова інвестувати в Україну", – кажуть інвестиційні консультанти Rödl & Partner. Вони з розумінням ставляться до тих компаній, хто вагається перед обличчям триваючих атак безпілотників. Томаш Фіала, засновник української інвестиційної компанії Dragon Capital, також не покладає надто великих надій на приватних інвесторів. "Наприклад, інвестиційні банки Goldman Sachs і Blackrock, підтримують Україну, проте вони чекають закінчення війни, перш ніж інвестувати великі суми коштів", – зазначає він.
Натомість, йдуть розмови про високі очікування від Українського фонду розвитку, який уряд планує запустити разом з американськими фінансовими корпораціями JPMorgan і BlackRock. З такою заявою виступив Зеленський на початку року в Нью-Йорку. За його словами, фонд покликаний використовувати "інноваційні та традиційні фінансові інструменти".
Також було згадано про участь великого донору з Австралії: мультимільярдера і філантропа Ендрю Форреста. Він заявив, що хоче внести до фонду 500 млн доларів. Під час конференції щодо відновлення України в Лондоні Форрест говорив про перспективу ще більших інвестицій, але пов’язував це з ефективною боротьбою проти корупції.
За матеріалами Frankfurter Allgemeine Zeitung
