Попит українського бізнесу на кредити зменшується. Водночас юридичні особи активніше накопичують гроші на банківських рахунках. За підсумками 2023 року обсяг наданих юрособам кредитів зменшився на 2%, до 757,5 млрд грн. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, то скорочення прискорилось в 10 разів. Зокрема, за підсумками 2022 року обсяг корпоративного кредитування знизився лише на 0,2%, до 772,9 млрд грн.
Водночас минулого року зафіксовано різке зростання заощаджень на депозитах юросіб – на 41%, до 1,3 трлн грн (гривня + валюта). У 2021 році депозитний портфель корпорацій виріс лише на 18%, до 769 млрд грн, а 2022-му – на 17%, до 907,6 млрд грн, пише Telegram-канал "Политика Страны" з посиланням на дані НБУ.
За словами банкірів, таке збільшення грошових накопичень бізнесу є аномальним. Експерти зазначають, що для компанії нормально мати невеликий грошовий запас на рахунках. Але зазвичай більшу частину коштів підприємства все ж таки вкладають у розвиток – закуповується сировина, обладнання, розширюється виробництво, збільшуються товарні запаси і т. д.
"Тепер із спілкування з клієнтами та з поточних цифр ми бачимо, що керівники українських компаній не хочуть розвиватися. Нам подають набагато менше заявок на кредити (справа не в відмови банків кредитувати), а виручені вільні кошти підприємства приносять до нас на рахунки і заморожують їх там. Кажуть, що готові поки що пожити на відсотки і не рухати свій бізнес уперед… Відчувається велика бізнес-апатія " – пише видання з посиланням на голову правління одного з банків.
За його словами, хтось боїться військових ризиків, а хтось вирішив взяти паузу і перечекати.
Кредитування в Україні
Голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов прогнозував, що у 2024 році за сприятливих економічних, воєнних та політичних умов ставки за банківськими кредитами та депозитами можуть скоротитися в середньому на 3%.
Водночас Національний банк у грудні встановив облікову ставку на рівні 15%, знизивши її з 16%. За словами голови НБУ Андрія Пишного, це рішення узгоджувалося зі сповільненням інфляції та поліпшенням інфляційних очікувань, що сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень.
